Від синів складно щось приховати. Григорій Решетник про ночі на паркінгу та відповіді на незручні питання про війну

Проживати війну тут, разом зі своєю країною, та щоразу пояснювати дітям, чому нас обстрілюють — усе це добре знайоме ведучому телеканалу СТБ та багатодітному батьку Григорію Решетнику. 

В ексклюзивному коментарі Вікнам він розповів, чому не вивіз дружину з дітьми за кордон, як підтримує дітей та тлумачить для них війну, жертви, обстріли й тривоги, і як родина Решетників заснувала благодійний фонд для багатодітних сімей та дітей-сиріт. 

Про рішення залишитись в Україні

— З початку повномасштабної війни Росії проти України ми з родиною залишаємось у рідній країні. Лише раз евакуював рідних на Захід. Але вже минулого літа ми з сім’єю повернулися до столиці. 

Впродовж року мої діти навчаються в київській школі. Ми всі разом проходимо через страшні випробування: ракетні обстріли, шахеди, блек-аути. Наша квартира розташована на високому поверсі. До двох діб ми були без електроенергії.

Спускалися до бомбосховища сходами з дітьми на руках. Коли температура повітря опускалась до низьких позначок, вдома вимикалось не лише світло, а й тепло та вода. Однак ми гідно пройшли цей етап.

Мене часто питають, чому я не вивіз дружину з дітьми за кордон, аби вони почувалися в безпеці. Проте ми з родиною свідомо вирішили залишатися в рідній країні.

Звісно, турбота про захист дітей — наш пріоритет. Тому ми не нехтуємо правилами під час повітряних тривог. Завжди спускаємось в укриття, коли є небезпека обстрілів. Хлопчики сплять в машині. Одну ми навіть переобладнали під своєрідне ліжко для малечі: розклали сидіння, облаштували там нічліг.

Про те, як діти сприймають війну 

— На жаль, діти відчувають війну, чують звуки вибухів, і це їх травмує. Але наша родина разом, нам так легше долати страх та проходити випробування, якими б складними вони не були. Ми підтримуємо одне одного.

Якщо всі українці виїдуть за кордон і продовжать влаштовувати своє життя там, хто будуватиме майбутнє України тут? Хто працюватиме та сплачуватиме податки? 

До того ж наші діти щасливі, що мама і тато поруч, що ми всі залишаємось в Україні.

Ми виховуємо синів, говоримо з ними про війну, вони мають знати, що відбувається. Адже нам разом потім відбудовувати країну, в якій вони будуть жити. Хоч хлопчики ще й маленькі, але вони на свій вік вже досить по-філософськи ставляться до теми війни. 

Від синів складно щось приховати. Григорій Решетник про ночі на паркінгу та відповіді на незручні питання про війну / 4 Фотографії

Читати на тему

Дитина має бути незручною: Світлана Ройз про те, як підтримувати дітей під час війни та чого робити не варто

Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз розповіла, як правильно підтримати малюка під час війни.

Наші діти обожнюють ходити до школи та спілкуватися там зі своїми однолітками. Відвідують різні гуртки, активно проводять час щодня. Ми разом граємо, відвідуємо кінопрем’єри та дитячі кімнати, аби вони відчували дитинство та радість.  

На початку війни ми мало розповідали хлопчикам, що відбувається у країні. Але наші діти мудріші та доросліші, ніж нам здається. Війна на це також вплинула.

Від синів складно щось приховати. Хлопчики чітко розуміють, хто агресор, кого ненавидить увесь світ і чию логіку неможливо збагнути.

Вони поважають героїв та геройок із ЗСУ. Багато малюнків присвячені темі війни та перемозі нашої держави. Діти свідомо пишуть росія з маленької літери. 

Тема війни часто обговорюється і в школі. Перед навчанням щоранку лунає гімн України. Для синів наша країна, безумовно, найкраща. Ми виховуємо їх патріотами. Мені здається, що це відчуття складніше було б прищепити, якби наші діти перебували за кордоном. 

Про незручні питання від дітей батькам і те, як на них реагувати

— Не менш важливою є робота над внутрішнім станом батьків. Адже ми маємо лишатися спокійними, розсудливими, впевненими у власних діях. Ми також з Христиною дорослішаємо і вчимось контролювати свої емоції. 

Одні з найпоширеніших питань дітей за останні півтора року: “Коли закінчиться війна?”, “Чому нас обстрілюють?”, “Чому страждають діти?”, “Чому відбуваються техногенні катастрофи?”.

Ми обговорюємо з ними будь-які теми, налаштовуємо їх на те, що пройдемо через усі випробування. Головне — вірити в нашу країну, бути співчутливими, добрими до інших. Пояснюємо, що ми маємо бути чуйними до переселенців, допомагати їм. Діти також можуть стати чиїмись наставниками. Наприклад, стимулювати у вивченні мови. 

Важливо бути з дітьми відвертими. Звісно, ми стараємось оберігати синів від страшних кадрів чи шокуючої інформації, але тем-табу не маємо. Ми разом обговорюємо історію України, читаємо книжки, розповідаємо малечі ще більше героїчних історій про наших захисників та захисниць.

Якщо є змога, і дорослим, і дітям варто відвідувати консультації психолога. Особливо це буде необхідним після закінчення війни.

Після перемоги має запрацювати спеціальна державна програма з психологічної допомоги українцям. Потрібні корисні соціальні ТВ-проєкти. Телеканал СТБ над цим активно працював і працює. За час війни у нас відбулись прем’єри програм Допомоги психолога, Як ти? з Григорієм Решетником, Позивний Надія.

У Неймовірній правді про зірок показуємо знаменитостей, які також лишаються в Україні та йдуть на фронт. Так діти розуміють, що кожен має працювати на своєму фронті та виборювати нашу незалежність.

Про благодійність під час війни

— Безпосередньо родина Решетників впродовж війни допомагала і допомагає українцям. Ми заснували благодійний фонд для багатодітних сімей та дітей-сиріт.

Регулярно відправляємо різну гуманітарну допомогу до дитячих будинків, завдячуючи в тому числі нашим партнерам. Завдяки потужним соціальним мережам і особистим контактам й комунікаціям, організовуємо допомогу для військових.

Нещодавно збирали речі для потерпілих на Півдні України — для Херсонщини, мого рідного Миколаєва. Не зупиняємось, працюємо, сплачуємо податки, реалізовуємо нові проєкти, надихаємо себе, своїх дітей та всіх українців. 

Від синів складно щось приховати. Григорій Решетник про ночі на паркінгу та відповіді на незручні питання про війну / 4 Фотографії

Про позитив, попри всі події

— Як би складно не було, ми сильні. Потрібно налаштовувати себе на позитив щодня, балансувати між роботою, новинним потоком та відпочинком.

Не відкладайте життя на потім, розкривайте свої таланти, пробуйте щось нове. Розглядайте всі ці складні випробування як час для можливостей.

Я часто проводжу мотивуючі тренінги, вони є й у відкритому доступі. Долучайтеся, якщо вам це необхідно. 

Нещодавно я приймав вступні іспити в університеті культури, де викладаю. Мене потішило, скільки талановитої та амбітної молоді ми маємо, яка велика кількість людей готова опановувати нові спеціальності, навчатися в українських вишах. Відчуваю гордість за наших людей!

Я переконаний, що українці — найталановитіша нація. Наше майбутнє у надійних руках! Ми маємо підтримувати молоде покоління, давати імпульс для розвитку. 

У жодному разі не опускайте руки. Вірте в Україну, вірте в перемогу, яка з кожним днем стає все ближчою. І не забувайте допомагати ЗСУ. 

Ще більше ексклюзивів? Легко! Зазирай у наш спецпроект до Дня батька. Розповідаємо про особливі активності тат з дітьми та як змінилось спілкування з малечею під час війни.