Хто поверне Росію в зернову угоду: інтерв'ю Саманти Пауер

Адміністраторка USAID Саманта Пауер в ефірі телемарафону розповіла про рішення Кремля вийти із зернової угоди, недоречну присутність РФ у Радбезі ООН, а також хто поверне Росію в зернову угоду. Читай детально в нашому матеріалі.

Вихід Росії із зернової угоди: хто постраждає найбільше

Для USAID (Агентства США з міжнародного розвитку) є важливим питання продовольчої безпеки. Вихід Росії із зернової угоди загрожує нестачею зерна у Сомалі, Кенії, Лівані, Єгипті та інших країнах, куди Україна постачає зерно.

Саманта Пауер називає таке рішення “необдуманим”. Скорочення пропозицій на світовому ринку матиме вплив на найбільш вразливих, але також і на українських фермерів.

Одягаючи бронежилет, розміновуючи поля або використовуючи дрони для обробки полів пестицидами, тепер вони не знають, чи зможуть вивезти своє зерно на ринок, — каже Саманта Пауер.

— Рентабельність сільського господарства викликає багато запитань. Витрати на транспортування, очікування в порту — це було дуже дорого для українських фермерів. Частину витрат намагалися компенсувати USAID.

Зараз, якщо Чорне море закрите, ми не зможемо разом здійснювати масовий експорт, усе буде набагато важче.

Альтернативні шляхи експорту українського зерна

Саманта Пауер назвала альтернативний шлях експорту українського зерна — використання залізниці, Дунаю, автошляхів. На її думку, перед міжнародною спільнотою стоїть завдання, пошуку гарантії того, щоб все, що залишає чорноморські порти, було в безпеці.

Я і президент Байден зараз зосереджені на тому, щоб підштовхнути країни самим закликати Росію повернутися в угоду.

Постачання морем значно дешевше, ніж альтернативними способами. Тому політичний та дипломатичний тиск мають принести результати. Днями США вирішили виділити додаткові $250 млн інвестицій в аграрний сектор України, вони також будуть використані для розширення альтернативних маршрутів.

Пауер розповіла, що уряду України вже надали понад $19 млрд після Революції гідності. Ці кошти пішли на пенсії, виплати вчителям, лікарям тощо. Інша допомога — підтримка незалежних ЗМІ, антикорупційних інституцій, судової реформи, економіки.

Читати на тему

Дмитро Кулеба про результати саміту НАТО — що чекає на Україну далі

Скасування ПДЧ, надання F-16 та майбутня робота дипломатії — інтерв’ю з Кулебою щодо результатів саміту НАТО

Дмитро Кулеба розповів, чи задоволений результатами саміту НАТО та що чекає на Україну далі.

Чого чекати наступної зими

Багато українців бояться повторних блекаутів та холоду, адже повідомлення про те, що зима 2023-2024 буде складнішою, вже з’являлися. Саманта Пауер розповіла, що побувала на Київський ТЕЦ-5, яка постраждала внаслідок російської атаки, там досі ремонтують пошкодження.

USAID шукає шлях, як можна профінансувати ці ремонти. Також слід переконатися, що школи та заклади охорони здоров’я мають резервне живлення.

Я вважаю, ми маємо підійти до зими з чітким усвідомленням того, що може на нас чекати. Ми вже працюємо з українськими партнерами, щоб Міненергетики провело вчасно закупівлі.

Про недоречність Росії в Радбезі ООН

Адміністраторка USAID Саманта Пауер вважає недоречним членство Росії в Радбезі ООН, адже це місце, де люди, що знають і опираються на факти, говорять з великою аудиторією.

Я вважаю, що це абсурд, коли Росія використовує право вето в Раді безпеки, адже саме ця країна порушує Статут ООН.

— Глобально не можна сказати, що світ не знає, що відбувається в Україні. Найвищі посадовці ООН говорять про це публічно, засуджують рішення Росії, бачать ставлення Росії до людей, звірства, гендерне насильство, все це задокументовано. Ці матеріали одного дня будуть дуже важливими.

Однак цього тижня було чергове засідання Радбезу ООН, де представник Росії мав свої 15 хвилин, щоб озвучити брехливу версію того, що відбувається в Україні. На питання, чому посли Росії мають такий самий вплив, як і інші, що докладають багато зусиль, аби подолати наслідки війни, Пауер відповіла так:

— Бачити, як посол країни постійного члена Ради Безпеки ООН зловживає своїм привілеєм власника права вето — це насправді жахливо. Нам потрібна міжнародна система, яка працюватиме як для великих, так і для малих країн, потрібен набір правил, які будуть виконуватися.