Вікна поспілкувалися з Наталією Денисенко — зіркою серіалу Кріпосна. У акторки є чоловік, Андрій Федінчик. Він теж актор, та коли почалася війна став до лав ЗСУ. Подружжя виховує сина, Андрія-молодшого.
— Я ніколи не думала, що чекатиму свого чоловіка з війни. Це страшно. Але, з іншого боку, я розумію, що наші стосунки сильно покращились.
Через розлуку і розуміння, що твоєї близької людини може взагалі не стати. Буду відверта, що я про це думала. Це дуже боляче. Але це покращило наші стосунки, і наша любов вийшла на новий рівень.
Мені здається, кожній жінці важко однаково. Неважливо, чоловік на “нулі” чи ні. І це теж дуже важливо розуміти, тому що я навіть зіштовхнулась з невеличким хейтом.
У коментарях під дописом, де я написала, що дуже сумую за своїм чоловіком, мені написали: “Ой, та де там ваш чоловік, мабуть, він тільки “зазначений”, що десь служить. А от мій у гарячій точці”.
І це знецінення почуттів. Важко зараз кожній жінці, яка чекає свого чоловіка.
Фото: Natalka Denisenko / Facebook
— Щодня я отримую від нього смс. Ми так домовились, бо якщо ні — то все, я їду шукати його! Я йому так сказала: “Якщо ти мені за добу не напишеш хоч щось, то все, я їхатиму”.
Він знає, що я така трошки, що я можу (сміється).
— Так, знаю. І, якщо чесно, були такі моменти, що я йому казала: ні, тільки не туди. Він каже: “Наталко, ми не можемо вибирати місця, це ж не курорт!”
— Він приїжджав, коли ми були в Хмельницькому, і перед тим, як я синочка везла на море. Це було неочікувано. Він попереджав, що, можливо, за декілька днів приїде, але я не знала коли.
Він приїхав і просто… Я такого не відчувала ніколи в житті. Це неймовірно.
— Я спершу не хотіла їхати. Не через те, що міг бути хейт. Але в мене був страх, що от зараз закриються у нас кордони, сюди нікого не пускатимуть.
Але чоловік наполіг. Він сказав, що я не маю права лишати дитину без дитинства. А ще в нас син алергік і його треба було звозити на море. Раніше раз на півроку ми його возили завжди.
І от, коли ми приїхали, мене спочатку гризла совість. А потім я побачила: моя дитина сміється, радіє. Я в безпеці, за кілька днів поїдемо додому. І мене це якось так розслабило. Я дійсно зрозуміла, що в цьому нічого немає поганого.
Я вважаю, що це було дуже правильним рішенням — повезти синочка на море. Він приїхав іншим, такий дуже щасливий був.
Мені голову відключити до кінця не вийшло. Ми ж постійно всі в цих Telegram-каналах, повітряних тривогах. От коли я сама витягала себе з цього стану, тоді мені вдавалось відключитись.
Коли ми приходили на пляж, я казала собі: все, зараз ми купаємось, я відкладаю телефон.
— Зйомок немає. Я спілкувалася з продюсерами: тільки коли закінчиться війна, ми зможемо щось запускати в роботу. Тому що зараз на каналах та на продакшенах немає грошей.
Щоб щось знімати, треба залучати інвесторів. Але ніхто не хоче вкладати гроші в країну, де є війна, де актора може, грубо кажучи, вбити снаряд.
— Одна акторка, яка знімалась у Кріпосній, прямо писала дописи: “Росія — ворог”, “Моя країна — ворог”. Вона сиділа під обстрілами декілька місяців. Мій чоловік добре її знає.
От із нею в мене були дві дуже важливі сцени, які не можна було викинути з сюжету, бо на цьому зав’язаний весь серіал, це ключові сцени.
Мій чоловік мені сказав: “Ти не маєш права хейтити цю людину, я її дуже добре знаю, і вона підтримувала Україну”. Але я зіштовхнулася з великим хейтом з боку колег.
Коли все дійшло до дознімання, продюсери зробили офіційну заяву, що вони не дозніматимуть з жодним російським актором. І наш режисер вигадав ці ключові сцени зробити з дублером.
Ми дозняли їх у Польщі. До речі, серіал виходитиме на польському телебаченні.
— Ой, я в перші дні стільки повідомлень настрочила! Хтось не відповідав, хтось казав, що “все буде добре, ми вас “асвабадім”, хтось — “я не можу, я боюся, в мене діти”.
Женя Лоза, Соня Прісс, Діма Пчела, Кирило Дицевич, Антон Батирєв — я багатьом писала. От через тиждень десь стало зрозуміло, що це безсенсово.
— Із самого початку війни ми включились у волонтерську роботу. Чоловік поїхав на військові навчання, а я одразу почала співпрацювати з декількома фондами, зокрема в Чернігові.
Чернігів був під дуже сильними обстрілами, і мої батьки там були. Коли вони виїхали, там залишилось багато знайомих, їм треба було доставляти ліки.
Я співпрацювала з фондом Паляниця, Це моє місто. Ми зібрали гроші на антидронові рушниці. Вони саджають дрони, і потім можна з них ще й зчитати інформацію.
Потім ми з акторами об’єдналися в Act Lots і працюємо зараз над збором коштів для швидких.
Тому теж хочеться звернутись до читачів: відвідуйте наші заходи, ми всіх дуже чекаємо. Ви не просто приходите до нас сфоткатись, ви ще й робите добру справу. Я вас запрошую.
Раніше зірка серіалу Кріпосна Анна Сагайдачна розповіла про своє життя під час війни. Читай ексклюзивне інтерв’ю акторки.
Не пропусти більше цікавих та ексклюзивних матеріалів, підписуйся на наш Telegram-канал.