Радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович дав інтерв’ю Дмитру Гордону.
Там він озвучив свої прогнози щодо сценаріїв розв’язання війни та відповів на актуальні питання, які турбують українців.
Радник Офісу президента вже встиг заробити славу віщуна своїми точними прогнозами.
Майже все, що він стверджував та про що говорив раніше, вже справдилося.
Проте сам Олексій Арестович каже, що тут немає ніякого дару, це просто аналіз на основі наявних ситуацій.
Це вміння точно зіставляти факти він використав і в прогнозах на найближче майбутнє в роздумах, коли і як закінчиться війна.
— Ми зараз у виделці. Вона працює так, що є кілька варіантів розвитку подій:
Це з повним відведенням російських військ або, як мінімум, поверненням їх на позиції до початку вторгнення.
Тоді й буде друга спроба наступу.
Вони нашкребуть максимум 10-15 тисяч людей за допомогою найманців та військовослужбовців федеральної служби виконання покарань, які збирають людей із в’язниць.
У такому сценарії нам знадобиться ще тиждень, щоб їх перемолоти, й тоді у них більше нічого не залишиться, ніяких резервів.
Після буде йтися про реальне завершення конфлікту. Якщо піде саме так, то конфлікт може затягнути до кінця квітня.
— Ми не готові нічого віддавати, навпаки, виставляємо чіткі вимоги.
Є чітке розуміння, що якщо ми отримаємо менше, ніж до початку війни, то це поразка.
На поразку ніхто не погоджується.
Я не можу розголошувати результати та хід перемовин. Але можу сказати, що йдеться про повне виведення військ.
Також є низка додаткових умов від президента України, які однозначно сподобаються українському народові, який зараз виборює свободу та незалежність держави.
— Йому буде, що продати. Він може вийти та сказати, що вони досягли демілітаризації України. Вони ж реально заподіяли нам шкоду.
Він може сказати, що про вступ до НАТО більше не йдеться. Все просто, це не наша позиція, це НАТО не хоче нас приймати.
Це все серйозний пакет для Росії, тому буде, що казати.
У нас є компенсаційні механізми, які точно сподобаються українцям, проте нині про них рано розмовляти.
— Я не думаю, що ми на це підемо.
Взагалі, є різні механізми та версії варіантів.
Наприклад, сумісне управління під міжнародним протекторатом або міжнародною адміністрацією.
Є різні приклади з історії, наприклад, Туреччина вважає північний Кіпр своїм, в той час, коли ніхто у світі цього не визнає.
Є приклад Північної Кореї, де вони воювали, а тепер Південна та Північна Корея спільними зусиллями підіймають знищену територію.
Я вважаю, що наша дипломатія впорається, бо в цій історії залучені не тільки двосторонні стосунки, а ціла система країн.
— Щоб ви розуміли, яка зараз ситуація: російські війська зрозуміли, що наступати одночасно дуже важко.
Тому вони визначилися з основним напрямком та кинули туди всі сили. Це Маріуполь та Миколаїв.
Отож основні їхні сили на півдні та в зоні ООС, і то їх практично вже не лишилося.
А те, що вони намагаються тут показати — пострілюють, бомблять і тому подібне, це для того, щоб створити ілюзію, що Росія вже тут, вони на нас тиснуть і нам нікуди діватися.
Я можу як воєнна людина сказати, що в них немає сил наступати на Київ.
Скільки б людей вони не знайшли, йти на Київ — це самогубство.
Усі міста героїчно захищались, але Суми увійдуть в історію. Завдяки героїчному спротиву Сум великі сили окупантів не пустили на Київ.
Якби вони проскочили, то були б бої в Києві.
Суми були на 3/4 оточені, але вони не здалися, увімкнули козацький драйв та відлупцювали їх так, що вчора вийшли останні війська з-під Сум.
Ось що означає героїчний спротив.
Те ж саме і в Чернігові. Вони своїм героїчним спротивом теж зупинили ворога й не дали пройти далі.
Десять днів тому окупанти почали з захоплення околиць Києва, щоб створити так зване Ніжинське групування.
Там мінімум від 10 до 14 груп мало б бути: штаб групування, передові й тилові пункти оснащення тощо.
До останнього вони повернулися тільки тому, що там їм завдали дуже сильного удару і не вистачало людей.
Вони дуже хотіли взяти другу столицю.
Я не кажу, що Харків тепер повністю в безпеці. Будуть ракетні удари тощо, але принаймні вуличних сутичок у місті не буде.
Ця загроза відступила до моменту, поки вони не знайдуть резерв. Та і його навряд кинуть сюди, скоріше направлять туди, де мають хоч якусь сферу впливу.
— За добу нам вже вдалося збити до семи літальних апартів: чотири літаки, два вертольоти, кілька крилатих ракет та один безпілотний літальний апарат.
Тому ми самі прекрасно закриємо небо.
— Повернуся до того, що я казав на початку. Є два варіанти:
Тоді вже все повернеться на свої кола і лишиться кілька тижнів. Це все може тривати до кінця квітня, не більше.
— Ці санкції вже зламали економічний хребет Росії. Навіть голова центрального банку РФ Набіуліна вже подала у відставку, хоча її й не прийняли.
Сьогодні, якщо вже навіть зняти санкції, рівень економіки Росії вже ніколи не повернеться до попереднього.
Надто важкий удар, з якого доведеться вилазити десятиріччями. Проте санкції ніхто не збирається скасовувати.
Окрім того, є другий пакет санкцій, які дуже боляче б’ють по людях, які приймають рішення — наближеній верхівці Путіна.
Ці санкції впливають на їхні особисті активи та їхніх близьких.
Наприклад, російська опозиція сказала, що Лавров придбав мережу супермаркетів перед війною. Зараз він її активно намагається продати, проте ніхто не хоче брати.
Також спостерігається повна обструкція професорів, артистів, спортсменів тощо.
Світ дуже тисне, тому, якщо Росія не встигне завершити та відшкодувати все до моменту, коли вони стануть країною четвертого світу, а це почнеться через два місяці, то вони вже нічого не зможуть вдіяти, не підіймуться.
На подив, доволі патріотично.
Ахметов у перший же день війни сказав, що він на стороні українського народу, буде допомагати, підтримувати. Навіть заговорив українською.
Олексій Арестович каже, що всі швидко зрозуміли, що небезпечно зараз залишатися з проросійською риторикою.
Бо повстала вся країна і люди потім чітко дадуть оцінку, якщо не зараз, то згодом.
Навіть Онуфрієв, щодо особистої позиції якого були розмови, в перший день активних бомбардувань чітко заявив про свою позицію.
Всі, хто вважав його слабаком, маленьким актором, клоуном, дуже прорахувались.
Те, що він робить зараз:
Навіть попри те, що була інформація про наступну висадку десанту на Печерці. Зеленський сказав, що візьме в руки автомат і піде воювати.
“Я нікуди не поїду”, — це його принципова позиція.
У ньому зараз стільки драйву! Він у своїй стихії, в ньому прокинувся справжній лідер.
Оскільки до нього зараз величезна увага та захоплення зі всього світу, то в Америці навіть жартують, що якби він балотувався в конгрес США, то його б обрали з шаленим відривом.
З усіма нами він дуже поважливо спілкується, кожного вислуховує, і кожен має право голосу.
— Я не скажу, що війна моя стихія, але подібні потрясіння — так.
Оскільки я багато років займаюся психологією, мене навіть називають національним психотерапевтом.
Я дуже органічно зараз почуваюся, бо був народжений для таких великих геополітичних, психологічних ситуацій.
Я вважаю, що попереду ще багато потрясінь. Наближаються глобальні рухи цивілізації в рамках безпеки та системи міжнародних відносин.
Все буде змінюватися в Європі, а отже, у всьому світі. Ми отримаємо ці зміни в короткому проміжку історичного часу.
Все змінитися в кращий бік для України, яка зараз перебуває в дуже специфічній ситуації.
По-перше, ми форпост Заходу, що визнали вже на другий день війни. По-друге, українці вибороли бренд.
Ми маємо шанс збудувати не просто нову Україну, а задати тренд для нової цивілізації. Це вихід і для Європи, і для пострадянського простору.
Ми вже перемогли. Питання в тому, як буде оформлена наша перемога та їхня поразка.
Не тільки Олексій Арестович славиться своїми прогнозами.
Bellingcat, Христо Грозєв, Бен Ходжес теж висунули варіанти прогнозів, коли закінчиться війна.