Українці не бояться ворога, не лякаються його ракетного терору, не відступають з власної землі. Натомість громадяни активно вступають до лав штурмових бригад Гвардії наступу. Відомо, що до війська уже записалося понад 20 тисяч добровольців, та тепер точну кількість військових буде засекречено.
Командир батальйону штурмової бригади Буревій Юрій Обиход розповів у розмовній студії Яни Брензей, як потрапити до бригади, що відчував під час відступу з Рубіжного, а також поділився своїми мріями.
Свою кар’єру Юрій розпочинав у бригаді швидкого реагування під назвою Рубіж, а в листопаді 2022 року його перевели до бригади Буревій. Там він став командиром батальйону, де й надалі служить.
Згадуючи бої у Рубіжному, Сєвєродонецьку та Бахмуті, він каже: військові проходять там класичні бойові дії із застосуванням авіації, ракетних ударів, артилерії, флоту. Це дало командирам чітке розуміння, що варто терміново шукати та навчатися нових технік ведення бою.
— Ми вдосконалюємося щодня, щохвилини, продумуємо нові тактики. Усі розуміли, що на деяких напрямках наші сили були приблизно один до п’ять чи навіть один до десяти, — ділиться військовий. — Ми включаємо мозок, аби зберегти життя особового складу, зброю та не дати противнику просунутися вперед.
— Ви були крайнім командиром, який покидав Рубіжне. Які емоції тоді пережили?
— Дуже негативні. Морально було важко, коли ми маневрували та покидали територію, а по дорозі йшли місцеві мешканці.
Дуже важко було дивитися людям в очі. Я особисто всім казав, що скоро ми повернемось та просив дочекатися України там.
Натомість Юрій Обиход наголошує: українські війська бережуть життя своїх людей, на відміну від противника. Адже росіяни обрали тактику “закидання” нашої землі трупами непідготовлених мобілізованих росіян.
— Будь-хто, хто зараз споглядає за Росією на цій війні, може зробити висновок, що країна, яка досягла свого піка розвитку за часів Радянського Союзу, так і залишилася на тому рівні дотепер. Адже їхні атаки можна порівняти з битвою за місто Ржев чи Сталінград.
— З часів Другої світової нічого не змінилося. Їхні елітні десантники та штурмовики закінчилися ще на початку квітня. У них залишилися лише такі ресурси, і це все, чим вони можуть нас засипати, — висновує командир.
Разом з тим він каже: сподівається на той один відсоток розумних людей в лавах російської армії, які почнуть бунтувати проти такого неетичного та антилюдського ведення війни.
— Ви бачили ворога в обличчя. Що можете сказати про тих людей, які воюють проти нас за тисячі кілометрів від власного дому?
— Я не можу сказати, що це люди, бо це — справжні нелюди. Я не зустрічав жодного адекватного російського військовополоненого.
У Рубіжному це були люди з татуюваннями, фашистськими знаками. У них всіх завжди при собі наркотичні речовини, якими вони “закидаються” перед кожним наступом.
— Що таке Буревій та які завдання бригада ставить перед собою?
— Завдання одне: підготувати особовий склад до штурмових дій, деокупації наших територій. Ми готуємо за два або три місяці людей зовсім різних формацій до злагодженого бою.
Перша за все до Буревію має іти високомотивована людина, яка здатна відповісти на питання: “Навіщо ви сюди прийшли?” І звісно — фізично розвинені люди.
Військовий командир каже: мріє, аби всі його підлеглі дожили до кінця війни та повернулися додому живими та здоровими.
А ось якщо ти мрієш про звільнення України та знаєш відповідь на запитання Юрія Обихода, тоді читай у нашому матеріалі — як подати заявку до Гвардії наступу.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!