Український актор, музикант, режисер та продюсер Андрій Данилко, відомий також як Вірка Сердючка, багато років дарує позитив людям і свій талант. Він був популярним як в Україні, так і в Росії. Сьогодні ж він розповів про війну між двома народами.
Не було страху чи паніки. Дуже холоднокровно пережив. Тому що так потрібно.
— Я прокинувся, були дзвінки. Спершу не повірив, як таке може бути? Був момент напруженості. Згодом зібрався, приготував речі, документи, гроші. У вас у всіх має бути все підготовлено, навіть якщо все спокійно.
Навіть у мирний час: аптечка, знеболювальні, бинт, вата, якісь ліки! Обов’язково! Я був зібраний. Я був один.
Потім до мене приїхав Діма (Волканов — ред.), який грає у нашому колективі. Він теж залишився сам, всі інші учасники колективу роз’їхалися. Ми у під’їзді були практично одні з охоронцем.
Я був спокійний. Ніякої паніки та незнання, що робити — не було. Я не поїхав, лишився. Багато хто дивувався цьому. Хоча я думав, а чого ви дивуєтесь?
— Ні, я дивуюсь від усієї цієї ситуації. Досі не можу зрозуміти, як це могло статися. І мені кажуть, що Київ гарний (воєнний — ред.). Але там стоять їжаки протитанкові, я у цьому краси не бачу.
Я збираю старі світлини Хрещатика. У різні періоди він різний. Під час Другої світової війни там німці, зруйновані будинки. У мирний радянський час їздять машини. Потім Майдан там же. І це все на одній вулиці.
І сьогодні з вікна я зняв: комендантську годину, таку тишу, жодної людини і ясний порожній Хрещатик, м’яке сонце і сирена. Ця сирена просто прорізає весь спокійний центр.
— Я звик довго не перебувати вдома: весь час у дорогах. Я мріяв зараз побути вдома та нікуди не їхати. Коли кажуть, що треба їхати… Я починаю згадувати, як це збиратися. Головне взяти бритву, щітку. Закидаєш речі у валізу, збираєшся довго. Думаючи про те, не хочеш їхати.
Наразі день проходить дуже швидко.
То треба щось приготувати, то ефіри якісь, то треба допомогти комусь. І я думаю, як добре, що можна перерахувати гроші, не виходячи з дому, просто через картку. День пролітає дуже швидко. Тільки прокинулись, попили чай, а вже темно. Увечері подивимося український серіал.
— Для мене це сталося — я про це раніше говорив, але не розумів так, як зараз, — 2007 року на Євробаченні. Той скандал, розкручений на Першому каналі для того, щоб мене злити та принизити.
Вони вигадали формулювання, що Сердючка на конкурсі заспівала “Раша гудбай”. Це був скандал неймовірний.
Я не міг повірити, що з улюбленця за дві секунди я перетворився на ворога народу. Мені забороняли концерти (у Росії — ред.). Я розумів, що це все брехня, інформаційна війна. Людей зазомбували настільки, що до мене підходили й говорили: “Як ви могли? Ми вас так любили”. А цього не було! Але всі думали, що я викручуюсь. І цей стан мене не залишив.
Вже минуло майже 15 років, воно мене не залишило.
Цей шок, коли на біле можуть сказати чорне — і все це повірять.
— Цього я не знаю. Дуже складно відповісти на це запитання. Має пройти час. Повинні перемогти Путіна. Я бажаю, щоб Росія позбулася його.
Я спочатку гарячково сказав, що нехай Путін, як Гітлер, застрелиться. Але це для нього надто великий подарунок. Він має постати перед судом. Мрію побачити Путіна на лаві підсудних як воєнного злочинця.
— Мені сьогодні сподобалося інтерв’ю Солоніна (письменник — ред.). Він сказав: “Не треба порівнювати Путіна з Гітлером, не ображайте Гітлера в цьому випадку, тому що Гітлер побудував чудові дороги, зробив інфраструктуру для свого народу, автобани”.
А що зробив Путін? Олімпіаду в Сочі, де об’єкти тепер стоять безхазяйні? Збудував цей глобалізм – у Сочі все зіпсовано. Я ще застав час, коли Сочі був Сочі, курортне містечко, тихенько. А це жах. Ці об’єкти, де нічого не відбувається. Все заради того, щоби створити враження.
Те саме — фото, де він з голим торсом. Весь час грає якогось супермена.
Я пам’ятаю свої враження, коли була його інавгурація. Пам’ятаєте ці кадри? Москва порожня, їдуть машини Путіна, довкола мотоциклісти, і він їде на інавгурацію. Пафос такий.
— Володимир Путін — злочинець. Моя мрія увімкнути телевізор і побачити, як він сидить на лаві підсудних. Як він сидить зі своєю “зграєю”. І дізнатись, що він думає. І чи думає взагалі! Він — радянська людина.
Нас виховували, що війна — це жах, що це не повинно повторитись. І як людина, яка жила з цим ставленням все життя, таке робить! У мене у голові не вкладається! Це яка трансформація має статися у голові?
— Кардинальна різниця в тому, що у нас (українців — ред.) немає відчуття, що нас можна образити чи принизити.
Можна змусити, але взагалі мене не можна зробити рабом у глобальному сенсі. Ось не можна. Можна вбити! Ми навіть збрехати можемо, але ніколи не будемо на стороні ситуації чи людини, яка нас поневолює. Тому таке вмикання людей. Путінська верхівка не зважала на цей момент!
Посмотреть эту публикацию в Instagram Публикация от VERKA SERDUCHKA OFFICIAL (@v_serduchka)
Публикация от VERKA SERDUCHKA OFFICIAL (@v_serduchka)
Те, що відбувалося в Україні — це внутрішні конфлікти у своїй сім’ї. Але коли вламується з ноги інша держава і бомбардує чужу територію, всі об’єднуються, щоб сказати: Що, наших б’ють? Хлопці, ви збожеволіли?”
Вони не очікували такого повороту, а ми боронимо свою землю. Чому провал? Чому стільки смертей? Тому що правда на нашому боці. Ми ні на кого не нападали!
Інший відомий український співак, лідер гурту Океан Ельзи допомагає в різних містах України. Святослав Вакарчук у своєму інтерв’ю розповів про допомогу, думки про українську націю та свою місію.