Найвідоміший виконавець гімну України та перший представник нашої країни на Євробаченні — так часто говорять про співака Олександра Пономарьова. Він уособлює зародження української культурної традиції, а його музична кар’єра сягає корінням років початку нашої незалежності.
Олександр Пономарьов розповів Вікнам, які зміни в музиці помічає з роками, як ставиться до нових тенденцій та які різдвяні традиції мріє створити.
Музика взагалі має хвилеподібний настрій. Колись вже була така сама хвиля мінімалізму, як настала і зараз.
Пам’ятаю, такі тенденції існували раніше, коли я ще не був у шоу-бізнесі, лише в ресторані співав. Були у той час гурти, наприклад, Наутилус Помпилиус, Кино, Аквариум Гребенщикова.
Аж тут з’являється (на противагу — ред.) гурт Ласковый май, учасниками якого – були звичайні хлопці, а не професіонали. Їхня музика була зроблена на комп’ютері, без використання, скажімо, професійних музикантів та їхніх навичок.
Тому така хвиля була, і зараз вона повторилася. Проте я бачу, що такі тенденції закінчуються, і дуже радий цьому.
Я за те, щоб музика, яка з’являється, не була, як одноразові стаканчики.
От тобі зараз потрібен стаканчик. Він такий яскравий, тому ти його обрав. Потрібно, щоб з’явилось те, що залишиться надовго, а для цього треба довго вчитися.
Наприклад, майже рік тому я записав одну пісню, і ми думали, чому вона так швидко потрапила в тренди. Я вирішив, що це випадок. Проте коли ми випустили пісню Пазли в дуеті з Мішею (Михайло Хома, відомий як DZIDZIO, — ред.) і вона теж почала набувати популярності, я вже побачив у цьому певну тенденцію.
Думаю, люди вже скучили за музикою, яка має вокальне, музичне, текстове, інформаційне наповнення .
Нещодавно я говорив на прикладі одного дуже відомого репера, який лише уособлює сучасні тенденції. Він сказав, що, дивіться, я такий багатий, у мене мільйони, а я навіть не вмію співати й не музикант. Нібито ніде не вчився і не треба цього, то все дурниці. Мене таке дуже чіпляє.
Я переймаюся за дітей, адже вони, послухавши цю людину, подумають, що навчання непотрібне, а потім закінчиться така хвиля, і вже подібні виконавці стануть непотрібними.
Тоді будуть потрібні музиканти, які володіють інструментами і вміють співати. І страшно, що ти не вмієш, бо думав, що не треба. Я, звісно, за це переймаюся.
Спочатку у нас була така музика, яку може заспівати будь-яка людина, не маючи освіти. І вона теж може існувати, я не проти. Проте вона не повинна повністю витискати з ринку іншу музику.
Я часто читаю коментарі й бачу, як люди пишуть, що їм набридла музика, яка нічого не несе за собою.
Буває, щось діти радять, буває, сам знаходжу і слухаю. У соцмережах когось часто бачу. Помітив, що з’являються проекти, які вже більш мелодійні, але це поки що все одно не те.
Непогані пісні у співака Wellboy, що Гуси співає. Але в нього ще все попереду.
Мене намагалися зламати, і я зробив деякі пісні згідно з певними вимогами, щоб потрапити на радіо. Наприклад, там необхідно, щоб музика та аранжування були у певному вигляді й не має бути жодних пауз, а для мене музика без пауз — це не музика.
Я починав робити так, а потім сів, послухав свої пісні під час карантину, бо, як і всі, мав час. Послухав свої старі композиції, які робив. Кліпи подивився. Потім глянув, що зробив нового.
Я подумав, що мало того, що гублю свою пісню, коли починаю її пристосовувати до чужих форматів, але я гублю й себе.
Тому плюнув на це все і зробив нову пісню Чому, потім Пазли і Христос Народився. Так, це не ті треки, які будуть крутити на радіостанціях.
Проте коли через півроку після виходу Чому я заспівав її на своїх сольних концертах, усі зали знали слова від початку до кінця і без ротації на радіо. До речі, Я люблю тільки тебе теж не брали на радіостанції. Тому я зробив свої висновки.
Те, що має жити, буде жити, незважаючи ні на що.
З Нового року у нас були традиції колядувати, але їх уже немає. Ми, звісно, так робимо, але не так, як раніше, щоб “Сію, вію, посіваю”. Чи, може, ми вже по-іншому колядуємо (сміється – ред.).
А ось Різдва у нас не було. Я та дитина, яка була позбавлена цього свята. Так вирішив за нас весь Радянський Союз, тому тих традицій не мав і Різдво не святкував, а зараз надолужую.
Проте я дуже хочу, щоб у нас в Україні з’явилась нова традиція. Аби кожного року артисти працювали на славу і створювали нові колядки.
Тому що Україна — це колискова колядок, а останню відому написав 100 років тому Леонтович, свого Щедрика. І зараз така традиція чомусь загубилася.
Не співайте уже ці десять відомих, заїжджених. Адже Україні потрібні нові. Це ж коріння наше, а ми користуємось лише усім старим.
Це ж можуть робити усі, а не лише відомі артисти, будь-який гурт . Тільки треба це робити.
Робіть і ви своє красиве. Напишіть свою колядку.
У мене була така ситуація, коли на Різдво приїхали друзі, а я не міг знайти півгодини різдвяної української музики, щоб поставити на тлі святкування. Американської музики купа — на дві чи три години, а нашої немає.
Відкрию вам секрет, взагалі я колядок написав три. Тоді, коли я шукав музику на Різдво і не знайшов, через три місяці прийшов на роботу на студію. Я читаю молитву і запалюю лампадку, а лише після того працюю.
Почав вивчати цю ситуацію. Після чого сів за інструмент і написав колядку. Зателефонував своєму духовному наставнику, просто прочитав йому текст, на що отримав відповідь, що все нормально й канонічно. Я ж працюю на славу Божу.
Думаю, ну все, написав, і тепер мене чекає півроку роботи з оркестром та ще півроку роботи з хором. І так до Нового року якраз встигну випустити її. Йду задмухувати лампадку, а вона не задмухується. Тому сів і написав другу. Далі той самий механізм. Знову йду задмухувати — не задмухується.
Третій раз сів писати ще одну, після чого лише вдалося загасити лампадку. Тому тепер у мене колядок аж три, і хоча є запас, ще буду писати. Традицію не можна порушувати.
Поки буду живий, писатиму.
Олександр Пономарьов за роки своєї кар’єри встиг попрацювати з великою кількістю артистів, тому числі і Артем Пивоваров. Читай, що розповів співак Вікнам у своєму інтерв’ю про підтримку близьких та благодійність на свята.