Морози вже не за горами. І не секрет, що уся країна готується до складної зими. Адже російські війська, як притаманно терористам і як уже показала практика, часто завдають хаотичних ударів по мирних житлових кварталах чи прицільно б’ють по критичній інфраструктурі.
Тож ми вирішили поцікавитися, як до таких викликів готується Київщина, чия інфраструктура та важливі соціальні об’єкти неабияк постраждали під час бойових дій та російської окупації.
Про це ми запитали у голови Київської обласної військової адміністрації Олексія Кулеби.
— Ця зима — це виклик для всіх, не лише для жителів Київщини, а й для всієї України, можливо, і для всього світу. Ми бачимо і розуміємо, що буде складний опалювальний сезон. Ми почали до цього готуватися ще з травня. Ми почали ремонтувати котельні, які були пошкоджені, або проводили їх заміну. Це дає нам змогу спокійно заходити в опалювальний сезон. Ми бачимо, що ситуація, якщо не враховувати військову складову, повністю контрольована і спокійна. Але ми з вами живемо у стані війни. І не враховувати військові ризики не можемо.
Тому ми розробили кілька планів з урахуванням цих ризиків, тобто пошкодження критичної інфраструктури, енерго- чи гідроінфраструктури. Для різних ситуацій розробили окремі плани розвитку подій.
Нам вдалося відновити усі необхідні комунікації. Сьогодні готовність до опалювального сезону 98%.
Ми можемо говорити про те, що основні заходи ми зробили. Ми продовжуємо накопичувати резерв дров, брикетів, щоб могли ще й це використовувати.
Накопичуємо також резерв генераторів та інших видів альтернативної енергії. Робимо максимум, щоб бути готовими до всіх розвитків подій.
— У нас близько 27 тис. пошкоджених об’єктів на Київщині. Це величезна кількість. Для прикладу, щоб усвідомити масштаб, у Києві усього 54 тис. різних будівель. 27 тис. — це рівно половина. Звичайно, що відбувається відновлення з 2 квітня. З першого дня звільнення Київщини ми почали відновлювальні роботи.
Працювали за певним алгоритмом і зараз уже говоримо про те, що ми відновлюємо безпосередньо соціальну інфраструктуру, приватні будинки, багатоповерхові будинки.
Уже відремонтовано 3000 об’єктів. Переважно це заклади освіти, медичні заклади, приватні будинки, десь багатоповерхові будинки.
Серйозний акцент був на відновлення шкіл та садочків до 1 вересня — нового навчального року. Результат є: зі 127 зруйнованих чи пошкоджених шкіл і садочків 57 закладів повністю відремонтовані. Вважаю, що це дуже серйозний результат.
— 400 млн грн на поточний ремонт, не на капітальний, на ремонт дахів, покрівель, заміну дверей, вікон. Ці гроші виділив уряд у травні. Буквально минулого тижня уряд виділив 300 млн грн уже на капітальні ремонти. Ми також співпрацюємо з міжнародними організаціями та фондами, вони долучаються до ремонту і до відновлення Київщини. Зокрема, закладів освіти, медичних закладів тощо.
Загалом це три райони Київщини, які постраждали від російської атаки: Бучанський, Вишгородський та Броварський.
Гроші розподіляються між громадами відповідно до запитів органів самоврядування щодо пріоритету відновлення того чи іншого об’єкта. Крім того, саме на відновлення ми виділили 87 млн грн з обласного бюджету. Так само розподіляли гроші на громади, які найбільше цього потребували. Це і Гостомельська громада, яка за статистикою постраждала найбільше. Також Ірпінська, Бородянська та Бучанська громади.
Тут немає принципу рівно розподілити гроші між громадами. Ми намагаємося балансувати й не забувати про жодну з громад. Але руйнування Гостомельської громади важко порівняти з іншими населеними пунктами. Усього у нас під російською окупацією було 270 населених пунктів, у кожному є ті чи інші руйнування.
— Сьогодні ми не говоримо про таку суму і не робимо таких висновків. У нас продовжується верифікація пошкоджень, і вже досить високий показник — 80% документальних підтверджень цих руйнувань і пошкоджень. Але цей процес продовжується.
Якщо говорити про Гостомельську громаду, там були пошкоджені усі дитячі садочки та школи.
Не все ми зараз змогли відремонтувати, на жаль, не всі змогли відкритися. Наприклад, ліцей у Гостомелі, розташований поруч із військовим містечком, був серйозно пошкоджений, зруйнований, просто фізично неможливо було його відновити до 1 вересня. Звичайно, наш підхід — пріоритетність.
Якщо ми бачимо, що заклад освіти з укриттям, навіть якщо там треба зробити ремонт, віддамо пріоритет йому, а не тому, де немає бомбосховища.
У кожній школі, в кожному садочку передбачено або буде передбачено бомбосховище. Зараз ми не відкриваємо заклад, якщо там немає укриття або неможливо організувати оперативний вихід (упродовж 5 хв) до найближчого бомбосховища.
Є ще й психологічна складова, особливо для маленьких діток, які відвідують дитячі садочки. Для них не має бути стресом те, що вони спускаються в укриття. Ми маємо робити такі умови, щоб вони взагалі не помічали цієї різниці. Щоб вони не мали ще більшого психологічного навантаження.
— Населення повертається, і треба говорити також, що у нас досить багато людей, які переїжджають зі Сходу або Півдня України. Це вже друга хвиля. Перша була у 2014 році, люди переїжджали до Ірпеня, Бучі, Ворзеля. Зараз війна другий раз поспіль змусила їх лишати свої домівки.
Те, що ми бачимо по закладах освіти, по органах місцевого самоврядування, від 60% до 80% людей, залежно від громад, повернулися додому.
Війна, яку принесла Росія, зруйнувала багато життів. Раніше у своєму інтерв’ю голова ГУР Кирило Буданов розповів про те, яким буде завершення війни в Україні.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!