Страшно навіть згадувати. Як підприємці з Миколаєва релокували бізнес і що пережили

Коли росіяни вдерлися на нашу землю у 2022 році, для мільйонів українців життя змінилося назавжди. І зміни ці далеко не завжди мали в собі хоч трохи позитиву. 

Однак українці пристосувалися і до таких обставин, змогли налагодити життя в реальних умовах та навіть встигають допомагати одне одному та війську. 

Останні десять років подружжя Олени та Василя Гульпаків шили тактичний одяг на власному підприємстві. Коли почалась велика війна — роздавали його задарма всім, хто ставав на захист країни.

Їхній рідний Миколаїв, де жили та працювали, росіяни почали нещадно обстрілювати, тож підприємці змушені були забрати устаткування та переїхати до Чернівців, де вони й нині продовжують одягати українських захисників.

Як потрапили до Чернівців і з чого починали

Олена Гульпак пригадує, що ідею робити тактичний одяг підкинули їхні друзі-покупці, які з початком широкої війни пішли служити й потребували військового камуфляжу.

— Ми поїхали з Миколаєва вже тоді, коли там неможливо було залишатися. Зранку, ввечері, вночі місто страждало від обстрілів. Влучило навіть біля нашого виробництва, повилітали вікна, — розповідає чоловік Василь Гульпак.

Зізнається також, що з міста повиїздили й усі їхні швачки, тож працювати було просто нікому.

— Чому вирішили їхати у Чернівці?

— Я сам родом з Буковини, тож вирішили приїхати сюди “на розвідку”. Нам запропонували приміщення, куди й переїхало виробництво, — каже Василь. 

Жити нам тут спокійно. Бо коли ми були в Миколаєві, в лютому-березні там так обстрілювали, що мене всю трусило, я не могла з собою впоратися, — зізнається Олена.

Нині власники виробництва готові залишитися у Чернівцях, однак кажуть: не вистачає людей для роботи. Також пара Гульпаків додають, що якщо люди підуть працювати у цехи, вони залишать виробництво у місті, а в Миколаєві відбудують друге приміщення та розширять виробництво.

Читати на тему

Втратили свою справу, але не бажання її відновити! Історії жінок-підприємиць, чий бізнес постраждав під час війни

Розповідаємо історії жінок, які змогли відновити свій бізнес під час війни.

Перед 24 лютого лише встигли виплатити кредити

Олена зізнається, що у січні 2022 року вони лиш встигли розслабитися, коли виплатили всі кредити. Саме тоді зібрався повен цех працівників і робота закипіла. 

— Ми вперше були укомплектовані на весняний сезон — тільки бери й продавай. А потім був лютий…, — каже підприємиця Олена. 

Pexels

Тоді вони розпустили всіх швачок, а самі приїхали на виробництво. Розмірковували над тим, що робити, всією сім’єю.

— Якими були перші дні великої війни?

— В перші дні масово скуповували одяг з нашого магазину. В березні ми почали виїздити на виробництво прямо під обстрілами, щоб зібрати необхідні речі та віддати їх військовим у Миколаєві.

Зрештою, коли Миколаїв почали сильно обстрілювати, ми вирішили виїжджати з міста. Наші діти одного разу потрапили під ворожий вогонь по місту і цей випадок пришвидшив переїзд.

Згодом до Чернівців перевезли все обладнання виробництва. Найважче було знайти водія, який би не злякався їхати до міста, — зізнаються підприємці..

Нині виробництво прагне розширювати свій асортимент та заходити на ринок не лише з військовими моделями. Такі вже готові до цієї осені.

Історію іншої родини, для якої принциповою позицією є робота їхнього бізнесу в Україні, ми розповідали тобі в нашому іншому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.