Важливо мати характер: як керує підрозділом командирка взводу спостереження Дар’я Васильченко

Жінки в армії вже давно не новина. І з кожним днем їхня кількість на службі збільшується. Поповнити ряди захисниць хотіла ще у далекому 2020 році Дар’я Васильченко. Дівчина ділиться з виданням Wonderzine, що готувалась до війни ще з 2014 року, коли була студенткою.

Розуміла, що лише зоною АТО не обійдеться й рано чи пізно Росія захоче забрати не тільки Крим.

Дар’я певний час відвідувала курси, навчалась поводитись зі зброєю, але під час першої спроби підписати контракт резервіста з територіальною обороною отримала відмову. Оскільки не мала військової спеціальності, тоді ще не розуміли, як дівчину оформити.

За два роки, цього разу вже прямо перед повномасштабним вторгненням, дівчина знову спробувала свої сили, і їй вдалося. 24 лютого 2022 року Дар’я мала підписувати контракт.

Тоді майбутня захисниця зібрала речі, владнала справи на роботі та поїхала у військкомат. Перша посада була — стрілкиня-санітарка. Пізніше Дар’я була й водійкою, і помічницею гранатометника.

Перші свої ротації я провела в класі артилерійської батареї.

Згодом, коли їм дали відрядження на Бахмут, дівчина разом з побратимом отримали завдання від командира створити підрозділ аеророзвідки батальйону.

Певний час відокремити підрозділ та отримати відповідні посади не було змоги, але все ж таки згодом Дар’я отримала посаду командирки взводу спостереження та технічних засобів розвідки.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Дар’я Васильченко (@daria.daria.vasylchenko)

Зараз захисниця відповідальна за проведення дальньої розвідки, спостереження за ворогом, коригування вогню із різноманітних артилерійських систем та надання безперервної трансляції всіх подій, що відбуваються на передньому краї.

Перша складність — це ворог, який хоче тебе вбити.

Дар’я впевнена в ефективності своїх побратимів, тому єдиною загрозою вважає ворожі обстріли. Та у роботі не лише ризик власним життям стає тяжким випробуванням, але й втрата побратимів, особливо це непросто для командирів.

Важливо мати характер, який дасть тобі змогу брати відповідальність не тільки за техніку чи обладнання, а ще й за життя своїх побратимів.

Читати на тему

Шостий рік у ЗСУ! Історія 24-річної командирки відділенням зенітно-артилерійського взводу Руни

Читай історію 24-річної Вікторії на псевдо Руна, яка вже шостий рік захищає Україну — у матеріалі.

Тому підготовка та підхід до роботи вимагають максимум концентрації, врівноваженості, а також новітніх підходів, щоб створити максимально згуртований колектив.

Дар’я намагається будувати роботу на повазі, довірі й любові до своїх побратимів. Тож у відповідь на це військові не лише віддають свою підтримку, але проявляють більшу готовність працювати та цікавість до власної роботи.

Ми нагадуємо живий організм, де кожна клітиночка потрібна й перебуває на своєму місці.

Та іноді українські жінки демонструють дива сміливості не лише у війську. Читай історію відважної жінки з Херсонщини, яка врятувала трьох українських захисників.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.