Минулого тижня влада самопроголошених республік оголосила про “масову евакуацію” населення до Росії. За їхніми словами, усе через нібито загрозу нападу з боку України.
Кінцевий пункт призначення – сусідня Ростовська область. Хоча посадовці у трьох її муніципалітетах були навіть не в курсі такої перспективи.
Україна ж висловила свою позицію чітко та категорично, а наступ на територію невизнаних республік не планується.
Своєю чергою мешканці Луганська та Донецька, які залишились у себе вдома, ще коли все тільки починалося, продовжують балансувати між правдою та фейковими новинами.
Що насправді відбувається в місті, мешканка Луганська розповіла ВВС.
Жінка розповідає, що весь вечір минулої п’ятниці друзі писали їй, щоб поділитися новинами та своїми роздумами щодо них. Надсилали безліч фото черг біля банкоматів та ажіотажу на заправках.
Серед її знайомих охочих евакуюватись немає. Хтось розуміє, що всі розповіді про наступ неправдиві. Комусь на те, щоб виїхати, куди їм хотілося б, бракує моральних сил чи банально – коштів. Розмови тривали аж до ночі.
Вночі, о 00:19, прогримів потужний вибух, палала заграва, деренчали шибки, а потім вимкнули електроенергію.
Жінка розповідає, що тоді одразу згадався вибух газогону, який стався кілька років тому. Звук був схожий.
Тоді цей випадок назвали терактом, а невідомі люди в цивільному ходили й весь час щось розпитували. Цього разу пояснення те ж саме, а потім тиша, що розтягнулась аж до вихідних. Проте навчання для дітей у суботу все-таки скасували.
Чи то від вибухів, чи то від власних переживань, але 55 людей зважалися поїхати. Принаймні так повідомили місцеві новини.
У мережі мешканці території, які, як і будь-хто у наші часи, вирішили рятуватися гумором, почали жартувати, що, мабуть, люди просто поїхали по обіцяні гроші.
Можливо, 10 тисяч рублів для них – достатня компенсація за такий життєвий досвід і втрату домівки.
Як реагують на від’їзд роботодавці? За словами жінки, вони не проти. Відпускають усіх охочих, варто лише написати заяву на відпустку.
Відразу ж по підрозділах повідомили, що можна їхати, але тільки з понеділка, написавши заяву на відпустку у відділі кадрів.
Правила евакуації теж назвали жителям прості: мати лише документи та їхні ксерокопії. Особливо важливо захопити запас їжі та теплих речей, бо розкішних виплат надовго не вистачить.
Однак евакуюють далеко не всіх. Наприклад, чоловіків призовного віку зі псевдореспублік нікуди відпускати не збираються. Тож жінки та діти теж залишаються на місці.
Дехто дійсно обирає втечу, українські бійці ж напротивагу навіть від спогадів своїх не ховаються. Віталій Запека віддав війні багато сил, але забрав з собою історію і написав книгу для онуки, щоб у тої було світле та мирне майбутнє.