Бійці українського війська, у своїй переважній більшості, ніколи не були пов’язані з військовою справою. Когось війна висмикнула з ліжка, але дехто подолав тисячі кілометрів, аби дістатися рідної землі та боронити її. Ця історія — про Артема Ігнатенка, що повернувся з експедиції в Антарктиді та пішов захищати спочатку Київщину, потім Бахмут та Харківський напрямок. Інтерв’ю з ним публікувала Новинарня. Про початок війни Свій шлях на Антарктиду Ігнатенко розпочав у 29 років. Влаштувався кухарем і працював ним до 2022 року, доки повномасштабна війна не вирвала його з мирного життя. У рідному Славутичі в цей час перебували близькі Артема. Окупанти ввійшли до міста аж на початку березня, та до того Славутич був відрізаний від постачання — у магазині зникли всі продукти. Містяни гуртувалися та разом випікали хліб на пиві, бо дріжджів уже ні в кого не було. — Окупанти розганяли антиросійський мітинг, шукали учасників АТО. Згодом запропонували місцевим: вони не будуть вчиняти звірств, але місцеві не чіпають блокпостів загарбників. Переважно на територію Славутича зайшли білоруси, так говорили місцеві, — каже Артем. З часом з рідними повністю зник зв’язок. Це остаточно вплинуло на рішення Артема піти захищати свою країну. Читати на тему Чернігів стримував 20 тисяч окупантів! Як обороняли місто — розповідають нацгвардійці Справжні охоронці Чернігова. Що було б, якби окупанти взяли місто, розповіли нацгвардійці. З Антарктиди — на війну Перед бойовими завданнями Артем Ігнатенко проходив місячне навчання. У жовтні його з бригадою направили захищати небо столиці. А потім — під Бахмут. — Під Бахмутом в окопах взимку було дуже холодно. Навіть холодніше, ніж в Антарктиді. Мені принаймні так здавалося, — каже військовий. Фото: Новинарня У Бахмуті він з підрозділом базувався у Часовому Яру. Російська артилерія била по українцях без перестанку. Попри важкі умови, холод та небезпеку, Артем Ігнатенко жодного разу не пожалкував про своє рішення піти на війну. Ми наче посеред підкови опинилися, а росіяни — довкола нас, — каже Артем про бої навколо траси до Іванівського. Нині Артем продовжує військову справу на Харківському напрямку. Каже, що після перемоги планує повернутися в експедицію на Антарктиду — якщо відпустить кохана дівчина. З нею хлопець також познайомився на краю світу. І до кухарської справи він хоче повернутися. Нині військові та волонтери тримають оборону на різних ділянках. Та чи цікаво тобі дізнатися, що залишається після окупантів? Про це зможеш прочитати в нашому іншому матеріалі, де волонтер розповідає про апокаліпсис на деокупованих територіях. Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами! Фото: Новинарня. Теги: війна в Україні, Життєві історії, Україна, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Чернігів стримував 20 тисяч окупантів! Як обороняли місто — розповідають нацгвардійці Справжні охоронці Чернігова. Що було б, якби окупанти взяли місто, розповіли нацгвардійці.