Бойова медикиня Торрі зустріла повномасштабне вторгнення Росії в Україну за кордоном. Вона закінчувала навчання у Сан-Франциско в США. Її батьки та сестра пішли воювати, тож дівчина теж не сумнівалася у своєму рішенні.
Спершу вона допомагала збирати гроші та закуповувала різні речі на потреби армії, а вже в листопаді 2022 року приїхала в Україну та приєдналася до Госпітальєрів. Дівчина хотіла займатися не лише волонтерством, а й бути на передовій. Свою історію вона розповіла для проекту Землячки.
— Для мене це велика честь мати можливість рятувати героїв нашого часу і моїх власних героїв, — говорить Торрі.
Раніше дівчина була інвестиційним банкіром у Нью-Йорку. Займалася фасилітацією купівлі/ продажу великих компаній і виставлянням їхніх акцій на біржі США. Любила подорожувати світом. Зараз вона — медикиня медичної евакуації на фронті.
— До моїх обов’язків входить евакуйовувати поранених солдатів з передової, надавати їм домедичну допомогу, довозити їх до бригадних медиків, які вже везуть їх до стабпункту, — розповідає вона.
Медикиня зізнається, що війна навчила більше цінувати людей навколо та дала зрозуміти, що життя насправді дуже коротке, не варто відкладати його на завтра. Крім цього, вона стала сміливішою у багатьох у різних сенсах.
Торрі розповідає момент з однієї евакуації, який їй сильно запам’ятався.
— Історія про одну з нічних евакуацій: ніч, темно, двоє поранених, навколо гуркочуть ворожі снаряди й стан дороги жахливий. Я намагаюся не впасти у машині й водночас відкрити ампули з медикаментами, щоб набрати їх у шприци. Поранені побачили голку й благали нічого не колоти, бо бояться голок. Я сказала, що треба й продовжила свою роботу.
Ті двоє щось між собою передають, шукають у рюкзаках і починають мене трішки злити. Я запитала, чи їм щось потрібно.
“Ось, це тобі. За евакуацію” — каже один протягує мені шоколадку й кілька батончиків зі свого рюкзака. На обличчі посмішки, а в душі лише любов.
Таких історій багато. Війна показує найкраще в людях і люди, з якими я працюю, найкращі. Я тут заради них, — стверджує медикиня.
Торрі говорить, щоб завоювати повагу, треба докладати більше зусиль. Адже в деяких чоловіків ще досі залишаються упередження щодо жінок. Про побут дівчина говорить так:
Живу в покинутому будинку, їм, що приготую, і миюся “з пляшки”. Але навіть тут можна побудувати комфортний побут і звикнути до всього, якщо захотіти.
Про традиції розповідає, що любить дивитися на зорі чи слухати музику, коли хоче побути наодинці.
Після перемоги, ділиться, обійме тих, завдяки кому перемога вона була здобута. Також відвідає могили тих, хто не побачив цю перемогу. Українцям бажає не здаватися.
Багато бойових медиків хотіли мати іншу професію до повномасштабної війни. Раніше ми розповідали історію медикині Катерини Галушки, яка хотіла працювати в ООН.
А ще у Вікон є свій Telegram та Instagram. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!