До армії мотивувала долучитися…злість. Історія музичної терапевтки Корольок, яка тепер витягає поранених з пекла

Бойовий медик роти Інна на псевдо Корольок має одне просте бажання на період “після війни”. 24-річна дівчина говорить, що коли переможемо, то буде довго просити вибачення у батьків за свою поведінку.

Річ у тім, що ніхто з рідних не знав, де вона і що з нею. Повномасштабне вторгнення Інна зустріла у Львові, хоча сама родом з Одеси. Спочатку розмістила у себе вдома людей з Миколаєва, сама переїхала до подруги й намагалась знайти собі місце.

Інна намагалась волонтерити й все ж таки знайти свій спокій, але це їй ніяк не вдавалось. Її, в минулому музичного терапевта, який мав лікувати душі, мучило питання, що тепер робити далі.

Раніше вона обожнювала настільні ігри та великі веселі компанії, тому з’явився певний ледь відчутний зв’язок з її новим рішенням. Крім того, мама Інни — медик, сама дівчина з 2015 року волонтерила при Львівському військовому шпиталі. Там і навчилась складати ліки, працювати з пораненими та доглядати їх.

Тому коли 24 лютого російські ракети полетіли по різних українських містах, то вибухнула гнівом. Навіть на питання, що змотивувало приєднатись до армії, дівчина відповідає просто: “Злість”.

Я за своєю сутністю гнівлива особа, а коли щось загрожує мені, моїй родині, моїм друзям, моєму оточенню — я ладна зробити все, аби захистити, затулити, зберегти.

Спочатку вступила у ДФТГ Львова, а потім віднесла документи у Львівську бригаду. Батьки Інни дізнались про те, що їхня донька вже у лавах ЗСУ, лише із соцмереж.

Водночас з публікацією на загал, вона відправила рідним повідомлення, що відправляється на виїзд та вийде на зв’язок пізніше.

Я знайшла свій спокій лише на нулі, тут я задіяна по максимуму, і це мене мотивує ще більше.

Сама Інна задоволена своїм рішенням, хоч і вважає, що задовго вагалась перед його ухваленням. Тепер говорить, вважає, що все зробила правильно, оскільки має змогу рятувати життя своїх побратимів із пекла. Вона відповідальна за здоров’я особового складу свого взводу.

Всюди, де є вилазки, всюди є медик. Тому я такий хвостик з пігулками, порошочками і турнікетами.

Та коли потрібно, то саму Інну, здається, рятує доля, чи вищі сили. Як назвати це, й сама медикиня не знає. Просто згадує один випадок, коли мала розгорнути медпункт.

У день, коли приїхала оглянути для нього місце, то один із браслетів, який Інна дуже любила, порвався. Вона любила раніше перебирати на ньому каміння, коли молилась чи думала про щось.

Я приїхала оглянула місце і в мене розривається мій оберіг…Як талісман. 

Читати на тему

Знала, що Росія — ворог, задовго до 24 лютого… Історія медикині Роксі, яка рятує життя на Сході

Медикиня розповіла історію, яка найбільше її вразила на фронті.

Наступного дня в Інни діагностували тяжку пневмонію і вона не змогла поїхати облаштовувати місце для медпункту. Під вечір вона дізналась, що в той будинок, де вона мала бути, прилетіла ракета.

Її ж рідна домівка, на щастя, ціла. Там на неї чекають рідні, а найбільше, мабуть, кішка Кіра. Вона створює певне почуття комфорту. Та коли Інна повернеться, то буде надолужувати все, чого їй зараз так бракує, дуже простих речей.

Дуже люблю свою кухню, книги рецептів, експерименти – от цього мені бракує.

Українські лікарі не бояться проводити операції та рятувати життя навіть під потужними обстрілами. Раніше ми розповідали історії незламних миколаївських лікарів.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!