Фото Facebook На наступний день після трагедії вона стояла над тілом матері та не могла спинити сльози. Кароліна бачила на власні очі, як загинула її найрідніша людина. Це сталось 24 лютого, у перший день повномасштабної війни. Жінки вирішили швидко з’їздити у Харків, щоб зняти готівку та купити корм для улюблених собак, яких вони розводили у рідному селі Бобривці. Звідти завжди було видно Харків. Говорили, що він, ніби на долоні. Але того трагічного дня милуватись краєвидами не довелось. На Кільцевій, дорогою додому, автівку довелось зупинити через затор. Він утворився через російських загарбників, які вже стояли на підступах до міста й вирішили облаштувати свій блокпост. А коли мирні жителі почали скаржитись та влаштували бунт з вимогою пропустити їх додому, окупанти відкрили вогонь по цивільних. Машина Кароліни знаходилась за 50 метрів від росіян, коли розпочалася стрілянина. Раптом до неї з мамою підбігли двоє військових, які кричали, що залишатись в автівці небезпечно. Разом із ними довелось бігти, щоб заховатись за сміттєвими баками поблизу чийогось гаража. Лише коли дівчина була у сховку, то помітила, що це були росіяни. Не встигла промайнути в голові наступна думка, як одного з них вбили свої ж. Іншого поранило в обидві ноги. Ілюстративне фото: Головне управління ДСНС України у Харківській області / Facebook А завжди усміхнену і молоду душею 51-річну Ірину поранило в голову. Мама Кароліни загинула на місці. Сама дівчина теж не сподівалась вибратись живою, тому записала батьку відео на прощання. Довкола свистіли кулі, вибухали гранати. Та коли стрілянина стихла, то Кароліна вирішила вибиратись. Поранений російський солдат благав забрати його з собою. Я не могла залишити помирати пораненого. Крім того, він був важливим свідком подій. Тому Кароліна затягла пораненого у машину та дісталася Харкова. Пізніше дізналась, що його прооперували та передали СБУ. Читати на тему За 300 днів війни Харків посивів! Хронологія боротьби незламного міста та нові реалії життя харків’ян Обличчя Харкова пошрамоване і скривавлене, місто продовжують знищувати, але воно продовжує жити попри все. Під час допиту військовий розповів, що тоді цивільні влаштували протест з вимогою пропустити їх додому. Через це командир наказав розстрілювати всіх, хто буде намагатися прорватися. А як помітив, що два його підлеглі намагаються допомогти людям, то сказав стріляти і в них. Служба безпеки України тоді вирахувала хто наказав відкрити вогонь по українських мирних жителях. Це був підполковник Євген Зеленов. Він вірно служить Путіну, брав участь у загарбницькій війні у Чечні, з псевдомиротворчою місією заходив у Абхазію. СБУ заочно оголосила йому про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством. Йому загрожує довічне ув’язнення. А Кароліна лише сподівається, що винного знайдуть і він отримає справедливе покарання за все скоєне. Замість звичних вазонів із квітами під своїми вікнами вони побачили російські снаряди. Ці металеві носії смерті чоловіку Наталії довелось збирати по всьому подвір’ї. Читай історію родини з Херсонщини, яка втратила найцінніше. А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше! Теги: війна в Україні, Життєві історії, російські військові, Харківщина Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему За 300 днів війни Харків посивів! Хронологія боротьби незламного міста та нові реалії життя харків’ян Обличчя Харкова пошрамоване і скривавлене, місто продовжують знищувати, але воно продовжує жити попри все.