“Я повернулась у Маріуполь”: історія медсестри, яка пройшла Азовсталь та Оленівку

Воїни втомлюються, бо їхні тіла та душі змушені витримувати величезні випробування війни. Памʼятай про це щоразу, коли бачиш воїна поруч. І тоді, коли читаєш чиюсь історію. Як от цю, про операційну медсестру на псевдо Мама, яка повернулася в оточений Маріуполь попри небезпеку.

Хворі, поранені та важкопоранені — це реальність, з якою стикнулася Надія Іріш 24 лютого 2022 року. Вона вивезла пацієнтку у Дніпро, але не могла покинути своїх підопічних у військовому госпіталі. Тому ухвалила рішення вертатися в Маріуполь на гелікоптері.

Те, що було далі, тепер завжди буде в пам’яті Мами. Азовсталь, полон, 41 день в карцері, крики поранених і помираючих азовців в Оленівці. Вона гідно пройшла всі випробування, повернулась додому і приєдналась до лав 12 бригади Азов разом зі своїм сином.

Я вже трохи пожила, а інші — ще молоді…

До 24 лютого 2022 вона проходила службу у 555 Військовому госпіталі міста Маріуполь. Там зустріла велике вторгнення. Пригадує: це були цілі потоки хворих та важкопоранених людей.

— Ми намагалися їх одразу евакуйовувати, але з 26 лютого це стало неможливо. Я вирішила, що буду вивозити поранених.

Ще подумала тоді: “Я вже трохи пожила, а решта моїх хлопців та дівчат ще молоді”… Тож поїхала у Дніпро, дуже хвилювалася за свою пацієнтку, — пригадує Мама.

Вона чекала на наказ командира про повернення назад, але той відмовив та наказав сидіти у місті. Надія ж вирішила інакше.

— Там залишилися усі мої підлеглі, друзі… я відчувала себе дезертиркою, що втекла, ходила й просила, щоб мене повернули у Маріуполь!

Мені сказали, що я дурна, та ця думка мене не відпускала, — пригадує військова.

Згодом командир зібрав усіх, хто виїхав з Маріуполя та запитав, хто хоче повернутися у те пекло, щоб допомогти колегам.

Надія єдина зголосилася.

31 березня вона з кількома іншим лікарями вилетіла до Маріуполя на гелікоптері.

Пригадує, як здивувалася, коли побачила у підвалах непритаманну такій ситуації чистоту, як поранені хлопці жартували між собою, гралися з собакою, яка теж з ними там жила.

Так Азовсталь зустріла Великдень. Під постійним вогнем, проривом росіян та з сотнями поранених. На свято кухар Азову прийшов з круглою хлібиною і заплакав від того, що не знав: як розділитися її на 350 поранених та 45 людей з персоналу.

Читати на тему

Став ветераном у 20 років! Неймовірна історія морпіха, який захищав Маріуполь

“Ми просто робили свою роботу”, — говорить Роман сором’язливо про свій внесок у захист Маріуполя.

Полон в Оленівці

Під час виходу у почесний полон в українців забрали останнє цінне для кожного та кожної. Так Надія потрапила в Оленівську виправну колонію №120.

Надія памʼятає той теракт, який вчинили росіяни проти них. Каже: ЗСУ ніколи не стріляли у ту сторону, бо знали, що там знаходяться українські полонені. Росіяни прикривалися ними спеціально.

Ми чули страшні крики, автоматні черги… З 23 години ночі до шостої ранку вони поранених звідти не вивозили.

— Наступного дня легких поранених перевели до нас у камери. Ми збирали з дівчатами речі, які могли віддати їм. Передавали лікарями, які ходили по камерах, — пригадує колишня полонена.

Їх підтримувала віра у звільнення. Завжди трималися, щоб росіяни не побачили ні у кого сліз.

Восени Надія пережила етап до Таганрога. 17 жовтня частина дівчат почула свої прізвища та “з речами — на вихід”. Довга дорога, і зрештою бранки побачили український прапор.

Коли ми йшли до наших автобусів, то зустрілися з тими, на кого нас обміняли: великі чоловіки, чисті та ситі, з валізами на колесах, одягнені в чисте. І ми — хто в брудному одязі ще з Азовсталі, хто у берцях, хто — у футболці.

Надія проходила реабілітацію. Потім вирішила, що поїде у Запорізький госпіталь. Згодом один із її синів повідомив, що хоче мобілізуватися, тож вони удвох пішли в Азов.

Нині тисячі родин чекають своїх рідних з полону. Їхні голоси та історії можеш прочитати в нашому іншому матеріалі, за посиланням.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.