Під час війни багато людей відчули на собі, що таке ворожа окупація. Більшість з них не могли просто чекати, тому тікали з окупації, як могли.
Один з таких сміливців є житель Харківщини Віктор Загребельний. Його рідне село Руські Тишки знаходиться за десять кілометрів від Харкова, саме звідти ворог обстрілював місто.
24 лютого подружжя Загребельного не могло зрозуміти, що сталося, тож з самого ранку поїхало на роботу в Харків. Зрозуміли, наскільки все серйозно лише вдень, коли на Кільцевій вже стояла підбита російська техніка.
Тоді дружина вирішила лишитися в Харкові, а чоловік — поїхати додому, забрати котів. Однак це рішення привело Віктора прямісінько до ворога, він потрапив у лапи російської окупації.
Свою техніку окупанти розташували прямо біля будинку Віктора, зайнявши сусідські помешкання, тож чоловік майже два місяці безсильно спостерігав, як по Харкому випускають снаряди.
Все, що було в його силах — подзвонити дружині й попередити її, що летять ракети й вона мусить ховатися.
Так він протримався аж до квітня, однак запаси їжі стрімко закінчувалися, як і сили перебувати під російською окупацією — це змусило Віктора Загребельного наважитися тікати до Харкова.
Чоловік гарно продумав легенду, ніби-то йде на цвинтар, бо ж Великдень, взяв під руки двох своїх котів, та пішов пішки, через ліс.
Так йому вдалося пройти вісім з десяти кілометрів, однак під кінець свого шляху він натрапив на ворожі розтяжки, просто не помітив їх й наступив.
Коти померли одразу, а от Віктор, перев’язавши поранені ноги та груди, почав повзти. Майже одразу його помітили вороги, які ставили розтяжки.
Знеболювальне Вікторові ставити відмовилися, однак відвезли до лікарні в Бєлгород. Ось так, тікаючи від росіян, чоловік вдруге потрапив прямісінького до них.
У лікарні ворога Віктор Загребельний пробув 24 дні. Як тільки зміг пересуватися – почав свою подорож на милицях довжиною в понад три з половиною тисячі кілометрів.
Йому з загіпсованими ногами довелося проїхати через Латвію, Литву, Польщу. Все для того, щоб нарешті опинитися вдома, в рідній Україні.
Хоч рідне село звільнили за тиждень після спроби вирватися з окупації, та їхати туди подружжя Загребельних не поспішає, адже щодня воно страждає від численних обстрілів.
Віктор не єдиний, кому довелося виїздити до вільних територій України через Росію. Така доля спіткала багатьох. Раніше ми розповідали історію Сабіни, яка була змушена тікати з Бердянська через Росію.
Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб не пропустити нові цікаві матеріали.