Коли сину було п’ять днів, наш дім розбомбили — історія чернігівчанки Вікторії, яка народила під час боїв за місто

1 червня у світі відзначають День захисту дітей. Однак мільйони маленьких українців сьогодні знаходяться в небезпеці, бо над їхньою країною пролітають ворожі ракети, які в будь-який момент можуть влучити в їхній дім і них самих. Своє ж дитя Вікторія з Чернігова була вимушена народити просто під час боїв за місто. 

Її історію розповідають фахівчині БФ Твоя Опора. 

Народила під час боїв за Чернігів

Вікторії — 29, а її сину Герману — всього два місяці. Замість того, щоб мирно спати у ліжечку, перші тижні свого життя хлопчик провів під обстрілами та скитаючись по прихистках.

— Коли почалася війна, я була на восьмому місяці вагітності. Не виїхала відразу, бо не вірила, що цивільних також будуть бомбити.

Сподівалась, скоро все мине. І я спокійно народжу та буду в себе вдома, — каже чернігівчанка Вікторія.

Однак з кожним днем ситуація у місті ставала все напруженішою. Коли ж дівчина наважилася, евакуація була вже неможливою.

У нас немає свого авто. Виїжджати допомагала церква.

Але саме в той день російські військові розбомбили останній міст для транспорту, а пішки йти було надто небезпечно, — пояснює дівчина.

На свій страх і ризик Вікторія вирішила народжувати в Чернігові. На той момент у місті вже не було ні світла, ні газу, ні води. Коли почалися перейми, телефони Віки та її мами були розряджені. Тому дівчина чекала, поки засвітає, аби зібрати речі та вирушити в пологовий. Вона народила під час боїв за місто. 

Як зараз перед очима: вже народила, повертаємося з сином додому з пологового, а біля нашого дому стоїть танк. Щастя, український.

Читати на тему

Він зробив мені обручку зі шматка дроту: історія кохання військовослужбовців з передової

На війні все-таки живе кохання — про це свідчать історії з полів, де ведуться бойові дії. Історія Олександра та Олени не залишить нікого байдужим.

Але у трьох кімнатах з чотирьох у нашій квартирі розбиті вікна. Велися бої. А за кілька днів у сусідній під’їзд влучив снаряд. Ми на той момент стояли в черзі за гуманітарною допомогою.

Все сталося настільки швидко, що ніхто не встиг зреагувати. Я відчула тільки гострий біль у вусі, а у жінки в черзі переді мною була вивернута рука і сильно йшла кров. Я не встигла їй допомогти, бо мама відтягнула нас з малим додому.

Вже у квартирі я побачила, що у мене порване вухо і гематома на шиї. Вважай, в сорочці народилися, — розповідає Вікторія.

З Чернігова Вікторія з сином виїхали після того, як розбомбили їхню квартиру. Їм уже нікуди було йти та нічого втрачати.

Герману було всього п’ять днів, коли нашу квартиру розбомбили.

Балкону, міжбалконних стін не стало. Вся квартира в уламках. Це сталося за лічені дні після попереднього обстрілу.

Притулок на Західній Україні Віка разом із сином знайшли у львівському прихистку. Вона дуже сподівається, що скоро зможе побачитися зі своєю мамою, яка залишилася у Чернігові.

Якщо ти потребуєш притулку

Благодійний фонд Твоя Опора організовує прихисток на Західній Україні. Ти можеш звернутись за такими контактами: тел. 096 312 87 08, Львів. Наявність місць потрібно уточнювати.

Раніше ми розповідали зворушливу історію мами та її двох синів-близнюків, яким дивом врятували зір після вибухової хвилі.