Кучері у хмарах — як пілотеса Юлія Слободянюк руйнує стереотипи про жінок в авіації

Її часто плутають зі стюардесою, а сама вона романтично називає себе кучерями у хмарах. За свої 25 років пілотеса Юлія Слободянюк провела понад 1200 годин у небі.

Мініатюрна білявка щодня підіймає велетенський пасажирський літак Boieng-737, а у вільний час займається парашутним спортом, їздою на мотоциклі та катанням на конях.

Це історія про цілеспрямованість українки, яка попри всі перешкоди на своєму шляху залишилася вірною дитячій мрії.

Фото: _kudri_v_oblakah_ / Instagram

До мрії через підроблений дозвіл

Ще у дитинстві після перегляду фільму У бій ідуть одні старі Юлія вирішила стати пілотесою і з того часу ніколи не сумнівалася у своєму виборі.

Батьки спочатку сприймали заняття в дитячо-юнацькому авіаційно-космічному центрі як хобі, але один випадок змінив їхню думку.

У 14 років Юлії вперше вдалося політати з інструктором на маленькому літаку, а в 15 — стрибнути з парашутом. Для останнього потрібен був дозвіл батьків. 

Мама дозволила стрибнути з парашутом тільки один раз, але це не спинило майбутню пілотесу від пригод у небі — вона підробила дозвіл і досягла свого. Після цього батьки більше не заважали доньці.

Фото: _kudri_v_oblakah_ / Instagram

Наймолодша на курсі та єдина з дівчат на потоці

Спершу Юлія хотіла стати саме воєнним пілотом. Але в Харківському університеті повітряних сил квот для навчання дівчат-пілотес не було. 

Тому Слободянюк закінчила Кременчуцький льотний коледж, щоправда, за спеціальністю пілот вертольота, а потім Кіровоградську льотну академію.

Наймолодша студентка на курсі була чи не єдиною дівчиною серед 70 учнів. Проте це не давало Юлії жодних привілеїв. Викладачі були так само прискіпливі з нею, як і з хлопцями.

У роки навчання Юлія наслухалася про те, що нічого в неї не вийде, бо потрібна дорога льотна практика.

Фото: _kudri_v_oblakah_ / Instagram

Ціна роботи в небі

Щоб працювати в комерційній авіації, потрібно мати спеціальну ліцензію. Її можна отримати після 150 годин нальоту на маленьких літаках. Одна година обходиться близько $250, що загалом виходить досить дорого.

До того ж треба окремо заплатити за дозвіл на керування конкретним типом літака. Колись випускників льотних ВНЗ підтримувала держава, але тепер кожен має оплачувати практику своїм коштом.

Після отримання диплома Юлія почала надсилати своє резюме у різні компанії, власник одної з яких надихнувся цілеспрямованістю дівчини та допоміг їй отримати ліцензію.

Читати на тему

Стюард української авіакомпанії про роботу під час пандемії Covid-19

Стюард української авіакомпанії Влад Макарчук розповів, як змінилася робота бортпровідників та подорожі за час коронакризи.

Незабутній досвід у Конго

Першу офіційну роботу дівчина отримала у Конго. Там вона півроку працювала у ролі другого пілота на великому літаку.

Деякі тамтешні племена сприймали літак як щось неймовірне. Подивитися на нього збиралися сотні людей. Але задивлялися не лише на залізного птаха, а й на екзотичну українку-пілотесу.

У Конго траплялися й небезпечні ситуації. Одного разу на аеродромі, куди Юлія планувала посадити літак, на екіпаж чекали озброєні люди. Як згодом з’ясувалося, у тій місцевості почалися військові заворушення.

На щастя, командир вчасно скерував літак угору й екіпаж приземлився в іншому аеропорті. Інакше невідомо, чим могла б закінчитися ця історія. 

Фото: _kudri_v_oblakah_ / Instagram

Мінуси авіації

Як і кожна професія, пілотування має свої недоліки. Для Юлії це ненормований графік, велика кількість нічних перельотів та постійне оновлення документації та техпараметрів. 

Але пілотесу це не лякає. У її планах стати командиром літака.

А якщо ти всіляко намагаєшся уникнути авіаподорожей, то читай, що робити при падінні літака. Як відомо, проінформований — озброєний.