Фото Facebook Наші військові відважно боронять країну, захищають від ворога українців у тилу. Багато хто повернувся із західних країн задля того, щоб взяти зброю та воювати за незалежність України. Наш наступний герой — один із них. Коли розпочалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, цей чоловік був в одній з європейських країн: мав хорошу роботу та яскраве життя. Але 24 лютого він зателефонував товаришам зі словами: “Збираємось додому”. Польські знайомі спочатку не повірили та в один голос намагалися переконати українців залишитися на місці й не ризикувати життям. Але наступного дня чоловіки уже прибули до рідних міст. Майже одразу всі попрямували до військкомату, де наш герой отримав псевдо — Ліптон. — Мені сказали збирати речі, поки будуть оформлювати документи. А в мене вже все необхідне було з собою. Хлопець зізнається, що хотів їхати до Маріуполя — там служило багато його друзів. Але його тоді залишили в рідному Миколаєві. Згодом він, без особливого військового вишколу, перевівся на службу до морської піхоти. Спочатку Ліптон пропрацював бойовим медиком, але за свої досягнення та вміння пішов далі — став командиром трофейної БМП-3. Було лячно — Наш підрозділ отримав наказ штурмувати одну з локацій. Зайняли позиції, а через півгодини окупанти почали накривати нас прицільним вогнем. Чесно кажучи, лячно було! Пізніше у супроводі танка зачищали населений пункт — кожну будівлю, кожен підвал, — розповідає військовий. Найважчим випробуванням для військового стала втрата на війні найкращого друга. Хоча, зізнається: він і сам тоді був за крок до смерті. Facebook Того дня вони групою вирушили на завдання: в дощ та холод. Над ними покружляла ворожа “пташка”, але так і не вдарила по військових. ЗСУ вирішили далі не йти, і не дарма: виявилося, що там уже були російські танки. Тому, власне, по групі й не вдарили. А ввечері вирушила вперед уже група мого товариша. Там і залишився назавжди мій побратим, — ділиться Ліптон. Свою посаду вбачає прикладом для інших військових: бо якщо у сержанта впаде моральний дух, то й у підлеглих поготів. Запевняє, що коли у його хлопців поганий настрій, він завжди знайде потрібні слова та підбадьорить. — Якщо ми йдемо в бій, то ретельно плануємо свої дії, рухаємось дуже обережно, завжди з головою. Наші хлопці — стійкі воїни. Ми стріляємо не так, як росіяни — по-сомалійськи, наші морпіхи б’ють прицільно з будь-якого озброєння, — додав він. Читати на тему Порівняв війну Росії проти України зі сталінським геноцидом! Папа Римський про агресію РФ Розповідаємо про позицію Папи Римського щодо війни Росії проти України. Росіяни поповнюють наш парк техніки За словами військового Ліптона, якось він поповнив парк трофейної техніки. Тепер таких здобутків аж цілих вісім. Сталося це в ніч на День нашої Незалежності, з 23 на 24 серпня. Тоді він та його побратим встановили український стяг просто біля російської військової позиції. Загалом у їхньому підрозділі тепер вісім одиниць трофейної техніки. Сім забрали і одну, — з усмішкою каже морпіх, — подарували. Facebook — Неподалік місця, де ми встановили наш прапор, стояли дві ворожі БРДМ — одна підбита, інша ціла. Ми відразу кинули на них око. Звичайно, що забирати їх треба вночі та обережно, бо там розтяжки. Тихенько під’їхали, нас прикрили вогнем, і ми швидко пішли. Коли починаємо давати вогню, окупанти тікають і часто кидають свої машини. Інша наша історія розповідає про військову на псевдо Гаєчка. Вона народилася в Маріуполі, її виховали азовці — тож і характер у неї сталевий. Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами! Теги: війна в Україні, Україна, українські військові Джерело Facebook Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Порівняв війну Росії проти України зі сталінським геноцидом! Папа Римський про агресію РФ Розповідаємо про позицію Папи Римського щодо війни Росії проти України.