Це мої діти, вони прийдуть — історія тренера з боксу Антона Коссе, який із підопічними вирвався з окупованого Маріуполя

У рідному Маріуполі тренер Антон Коссе виховував чемпіонів та чемпіонок з боксу. Та коли місто почали знищувати росіяни, змушений був виїхати. Щохвилини хвилювався за кожного, хто залишався у тому пеклі.

Порятунок юних боксерів

На щастя, всі його вихованці змогли вибратися живими та неушкодженими. Нині тренера прихистили у спортивній школі Івано-Франківська. А одна з його підопічних вже за тиждень після евакуації з Маріуполя стала призеркою чемпіонату Європи.

Хлопці жили десь біля драмтеатру. Я дуже хвилювався за одного з них. У кожного своя доля, і непроста.

Антон згадує перші дні пекельних обстрілів Маріуполя. Там він тренував майбутніх чемпіонів з боксу. У чоловіка було понад 60 вихованців.

З кожною ворожою атакою, каже, обривалося серце. Єдине, про кого думав — про своїх підопічних. Дарина Гутаріна — одна з небагатьох дівчат, які ходили на тренування до Антона.

Три роки тому тоді ще 16-річна Дарина стала чемпіонкою України. У рідному Маріуполі вижила лише дивом.

Зранку просинаюсь і чую якийсь гул. Як не літак, не машина. Щось незрозуміле. Виходжу — танки їдуть.

Із великою родиною дівчина виїхала з Маріуполя вантажівкою, бо дві автівки, які мали — розбомбили росіяни.

Нас було десятеро. Ми стояли біля виїзда з Маріуполя близько 2,5 годин. Виїхали. Їхати було дуже холодно, сніг. Нас зупиняли кожних десять хвилин російські військові.

Перевіряли в усіх паспорти. Призовників виводили з машин та роздягали догола.

Мама, молодші брати та тітка Дарини нині в Італії. Сама дівчина категорично відмовилася їхати за кордон і залишилась в Івано-Франківську, де продовжила тренування.

Через тиждень, як виїхала з Маріуполя, стала призеркою чемпіонату Європи. Тепер її наставник Антон тренує молодь у місцевій спортивній школі.

У Маріуполі в мене було тренування на сьому ранку. І ось я прокидаюся зранку, мене дружина питає куди? Я говорю — на тренування. Це мої діти, вони прийдуть, будуть чекати. Я повинен бути.

Читати на тему

Її роботу знищили, але вона завжди у серці. Історія водійки трамвая з Маріуполя

Розповідаємо, як жителька Маріуполя повернулася до улюбленої роботи у Дніпрі.

Спортсмени боротимуться далі

Директор цієї спортивної школи прихистив тренерів ще з Харківщини та Херсонщини. Бо спортсмени, каже, навіть у період війни не можуть стояти на місці.

Якусь домівку мали, квартиру, роботу, і в одну мить це все обривається. Людина не може залишатися на місці. Тому я запросив їх. Кажу: хлопці, чим можу, тим допоможу, — розповідає в.о. директора Обласної юнацької спортивної школи Мирослав Карабін

Антон із Дариною вже виїжджали на міжнародні турніри до Швеції, Румунії та на тренувальні збори до Туреччини. Наставник впевнений — для незламної країни його вихованці обов’язково привезуть золото з наступних Олімпійських ігор.

Коли здіймається прапор, лунає гімн — це дуже важливе відчуття для спортсмена.

Раніше ми розповідали історію перукаря, який закрив салон, щоб стригти та голити українських військових.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!