Для тутешніх людей — це відкрита рана: як Грузія опікується українськими переселенцями

Станом на жовтень 26,5 тисяч українців знайшли прихисток від війни у Грузії. А загалом з 24 лютого через цю країну пройшло понад 160 тисяч наших громадян.

Хтось свідомо обрав Грузію для евакуації, зокрема через відсутність мовного бар’єра. А хтось просто не мав інших варіантів, адже тікав туди через територію РФ після фільтраційних таборів.

Репортер Суспільного Ярослав Прищепа поспілкувався з Валентиною Марджанішвілі — українкою, яка вже 40 років проживає у Тбілісі та половину з цього часу займається суспільною діяльністю.

Вона розповіла про ставлення до українських біженців у Грузії.

Допомога в перші дні війни

24 лютого ввечері мешканці Тбілісі зібрались біля українського посольства, а потім рушили до центру під парламент Грузії.

Мітинг на підтримку України привернув увагу багатьох людей і відгукнувся грузинам. Бо ж вони й досі пам’ятають жахи своєї війни з Росією.

Грузія сприйняла це не як чуже горе, а як своє, тому що для тутешніх людей — це вчора пережите, відкрита рана, — каже Валентина.

Наступні кілька днів люди почали зносити в центр міста цілі ящики гуманітарної допомоги: продуктів харчування, одягу, білизни, медикаментів тощо. Хтось приймав біженців.

За словами жінки, допомагали не лише грузини, а й вірмени, росіяни та білоруси. А грузинські добровольці оперативно зібрались та поїхати боронити Україну від сусідів-загарбників.

Фото: Pexels

Розселення біженців

Марджанішвілі каже, що спочатку в Грузію їхали українці, які мали родинні зв’язки там або ж колись проживали в цій країні. Їм, звісно, адаптуватись до життя на новому місці було значно легше.

Але вже в другій половині весни у Грузію почали їхати українці, які вимушено тікали від бойових дій та російської окупації. Дорога в деяких людей займала до десяти діб!

Уже після оголошення Путіним мобілізації у РФ до Грузії хлинули кримські татари.

Наприкінці березня у Тбілісі місцева влада почала розселяти українських переселенців та туристів, які не встигли повернутись додому, в хостели та готелі.

Там їм надавали безкоштовні номери та триразове харчування. Утім урядова програма закінчилась 31 липня. За цей час нею встигли скористуватись понад 5 000 українців.

Відтоді замість житла біженцям почали видавати щомісячну грошову допомогу: 300 ларі (близько 4 000 грн) на родину або 45 ларі (600 грн) на одну людину. 

Крім цього, за словами Валентини, українців охоче беруть на роботу. Найбільше вакансій є у б’юті-сфері, медичній та ресторанно-готельній справах. Але йдеться не лише про технічний персонал.

За умови знання іноземних мов можуть взяти на більш оплачувані посади.

Фото: Pexels

Читати на тему

Ще один рік захисту: ЄС продовжить приймати українців, які тікають від війни — Єврокомісія

Те, що ми побачили вчора вранці, також дає можливість чітко зрозуміти, що ми продовжуватимемо вітати всіх, кому доведеться їхати до ЄС, — зазначає Ілва Йоханссон.

Освіта українських дітей

Грузинська влада забезпечила українських дітей можливістю продовжувати навчання у школах. Ще у квітні з’явились перші українські класи при місцевих закладах освіти.

Там викладають українські вчителі-переселенці. До речі, їм грузинський уряд дав середній оплатний тариф.

Нам пощастило, бо в Грузії опинилася директорка приватної київської школи Олена Кухаревська. Буквально за кілька годин після розміщення посту про набір було зареєстровано 73 дитини, — ділиться Валентина.

Загалом нині в українських класах навчаються кілька сотень наших дітей-біженців.

Чимало переселенців налаштовані повернутись додому після закінчення війни, хоча дехто з часом уже бачить перспективи залишитись у Грузії на довший термін.

Попри щоденні ракетні обстріли росіян по всій території нашої держави, українці масово повертаються додому. Дивись, у чому справа.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!