У Вінниці сонячні панелі почали монтувати жінки. Чимало працівників місцевої енергокомпанії пішли захищати Україну від загарбників, тож тут відчутним був кадровий голод.
Уже рік жінки опановують непросту для себе професію — монтажниці СЕС — сонячних панелей. Робота це важка передусім фізично, до того ж встановлювати панелі треба на висоті.
Як українки стають монтажницями СЕС: історії
Анна, Оксана і Аліна — перші випускниці школи монтувальниць сонячних станцій. Навчальний курс понад рік тому організувала вінницька енергокомпанія Профавтоматика. За час війни з підприємства мобілізували понад 50 чоловіків, а працювати комусь потрібно було! Тепер їхню роботу виконують жінки.
— Панелька в районі 27 кг, але оскільки ми дівчата, то в більшості працюємо в парі. Є речі, які жінкам дуже важко робити, і я навіть не знаю, скільки потрібно вчитися і скільки мати фізичної підготовки, аби робити речі, які роблять наші хлопці, — каже монтувальниця СЕС Анна Мовчановська.
До роботи в енергокомпанії всі жінки мали далекі від сонячних станцій професії. Аліна працювала у логістиці, а потім вирішила вийти за межі власного комфорту.
Для мене це нове. Я не жалкую взагалі, що сюди прийшла. Навчання в нас тривало два тижні. А потім нас відправили на стажування.
Оксана — мама чотирьох дітей. Раніше була офісною працівницею. Але вона теж захотіла змін. Саме тому відгукнулася на анкету і пішла опановувати новий фах. Монтує сонячні станції уже півроку.
Зараз працюю над великим проектом біля Києва, ставимо станцію на 500 кВт.
Жінки показують систему безпеки, без якої не мають права вилазити на дахи. За три роки війни підприємство з виробництва та постачання електротехніки перейшло і на виготовлення мілітарі-продукції. Це павери для війська, додаткові модулі живлення, пошукові прожектори.
А також фахівці проектують і монтують мережеві, гібридні та автономні сонячні станції. Для цього торік запустили проект з навчання жінок-монтажниць. Нині вже задумуються про масштабування проекту, аби жінки могли і брати участь у створенні СЕС.
Сертифікати монтувальниць СЕС вже отримали 40 жінок. Чимало з них лишилися працювати у компанії. Навчальні курси для жінок відносно “чоловічих” професій відкривають у центрах зайнятості. Там вчать верстальниць, водійок, електрозварювальниць.
Вікна продовжують спецпроект за назвою Невидимі жінки. У ньому ти знайдеш історії українок, чия праця часто залишається в тіні — шахтарок, працівниць авіапідприємств, машиністок, реабілітологинь, розробниць. Говоримо про героїнь нашого часу у тилу.
Раніше ми розповідали про першу машиністку метро в Україні.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!