Гриміло так, що весь будинок хитало: ведучі ICTV розповіли про пережите вдома в окупованій Бучі

Колись затишна Буча перетворилася на руїни. Зараз місто Київської області оговтується після пережитого, та спогади від тих подій жахають досі.

Ведучі ICTV Олексій Душка, Вадим Карпʼяк і Анастасія Мазур — одні з тих, кого війна застала вдома в Бучі. Як їм вдалося пережити той страшний ранок і чи вціліли їхні будинки, вони розповіли в день роковин трагічної дати.  

Гриміло так, що весь будинок хитало — Олексій Душка

Ведучий програми Прихована небезпека на ICTV Олексій Душка досі згадує 25 лютого як найстрашніший ранок війни. Олексій має квартиру у Бучі, і коли почалася війна, він провів кілька днів у підвалі підʼїзду. 

Буквально за десять метрів від його будинку точилися запеклі бої, а від сили вибухів здригалися стіни підвалу.

Для мене 24 лютого не було найстрашнішим ранком. Я розумів, що Путін почне повномасштабну війну. А ось 25 було. У ніч проти 25-го весь наш будинок спустився в підвал і ми спали там.

Я прокинувся від того, що замерз, вирішив піднятися у квартиру, щоб взяти додаткову ковдру і воду. Щойно я піднявся в під’їзд — почали стріляти гармати біля мого будинку, — розповів телеведучий. 

Обстріли зруйнували його квартиру. Після того страшного бою Олексій думав, що назавжди доведеться попрощатися з житлом. 

Гармати БМП і БТР, наші міномети і протитанкові снаряди. Гриміло так, що весь будинок хитало. Нам постріляли будинок, але він вцілів.

Ми вийшли подивитися, що сталося біля дому, поруч стояла підбита бронетехніка і камази, навколо крутилися якісь люди в “штатському”, комусь телефонували, і я чітко почув в розмові, як вони описують висоту нашого будинку.

Ми вирішили, що треба негайно виїхати. Тоді я і попрощався з квартирою назавжди. Але… Вона вціліла, дякуючи нашим влучним захисникам. Вікна у квартирі були розстріляні, вибиті двері, пограбована, але ціла, — ділиться Олексій.

Нам пощастило, що будинок не спалахнув — Вадим Карпʼяк

Ведучий програми Свобода слова на ICTV та національного телемарафону Єдині новини Вадим Карп’як був вдома в Бучі, коли почалася війна.

До Гостомельського аеропорту від його житла кілька кілометрів, тож Вадим одразу почув вибухи. Після — швидко прийняв рішення евакуювати родину. 

Ми з дружиною о п’ятій ранку збудили дітей і зібрали речі. Усі швидко, без відчуття страху, складали свої речі. Готової тривожної валізки в нас не було. Був лише запас бензину в каністрах і повний бак, слава Богу.

Діти й дружина одразу поїхали до мого батька в Коломию, а я — на роботу. І з того часу не мав змоги повертатися додому, поки не визволили Київщину, — розповів Вадим. 

Поки рідні ведучого жили на Західній Україні, він працював у київській студії та жив на телеканалі, проводячи ефір з підвального приміщення. І хоч сімʼї Вадима вдалося оперативно евакуюватися, в окупації в Бучі залишився його тесть. 

— У нашому родинному будинку, у Бучі, залишився тесть. Він сам з Херсону, і 25 лютого мав намір повернутися. Але в цей день з Бучі вже не можна було виїхати, і він залишився в окупації. Лише 11 березня зміг вибратися, — зізнався Вадим.

Від ворожого обстрілу в Бучі постраждав будинок телеведучого — снаряд влучив у стіну спальні й дивом не спричинив пожежу у домі. 

Нас не пограбували. Наш будинок був трохи далі від тих місць, де стояли росіяни, тому вони по цьому закутку не дуже лазили.

Ми вже відновили електропостачання та світло. У будинку пошкоджена лише одна стіна у спальні, куди влучив снаряд. Але нам пощастило, що він не спалахнув, — пригадав телеведучий.

Читати на тему

”В Гостомелі було небезпечно, тож ми побігли… до Бучі”: історія сім’ї, яка тікала від пасток окупантів

Про порятунок з пекла на Київщині: у матеріалі.

Ми прокинулися від звуку винищувача — Анастасія Мазур 

Ведучій програми Факти також пощастило одразу виїхати з Бучі та врятуватися від страхіть, які зазнало її місто. Дізнавшись про початок війни, телеведуча одразу поїхала до студії на ранковий ефір Фактів.

Відпрацювавши того страшного дня, Анастасія повернулася додому, де її чекали чоловік з сином. Опісля родина ведучої вирішила евакуюватися до близьких на Захід України.

24 лютого ми прокинулися о 4:30 від звуку винищувача. Підняли сина, включили мультики. О шостій ранку я була на роботі. О 7:30 почала вести ефір, вела до 12. Потім поїхала за сином і чоловіком.

Ми зібрали речі. Ніч з 24 на 25 ми вирішили провести в Києві у бомбосховищі. Зранку 25 лютого чоловік відвіз нас до батьків на Хмельниччину, — розповіла Анастасія.

З початком війни її чоловік вирушив на фронт добровольцем.

Юрій — викладач військового інституту, Зоя — переселенка з Луганщини. Коли почалась повномасштабна війна, вони одностайно вирішили захищати свою землю. Це історія подружжя, яке обороняло Бучу.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!