Медійна ініціатива за права людини поділилася історією, як родина вбитого у неволі залишилася без державної підтримки. Йдеться про Сергія Шевцова. Тіло жителя Гостомеля повернули під час одного з обмінів у 2023 році. Відтоді родина не отримала належної допомоги від держави.
Викрали з Гостомеля і вбили у полоні: історія Сергія Шевцова
У свідоцтві медиків про смерть Сергія Шевцова написано, що він помер унаслідок удару тупим предметом. Однак Україна не визнала Сергія таким, що був у російському полоні, попри те, що його тіло передали росіяни.
Без цього статусу родина не може отримати всю допомогу, на яку має право. Перед початком повномасштабної війни Сергій переніс операцію на нозі. Він не міг самостійно пересуватися. Тож коли Гостомель захоплювали російські військові, матір Сергія — Клавдія — мусила залишитися також.
26 лютого 2022 року російські військові зайшли до квартири Шевцових та поцікавилися, чому вони не виїхали. Росіяни пообіцяли повідомити про евакуаційні автобуси, однак цього не сталося.
За словами Клавдії, їхній будинок росіяни стали використовувати для прикриття. На сходах чергували озброєні росіяни, які когось охороняли. До під’їзду не пускали сторонніх людей, а Сергія та Клавдію Шевцових — не випускали.
Росіяни не проводили обшук квартири, але наказали закрити жалюзі і не виглядати у вікна. Двері з іншого боку підперли дошками. Якщо Клавдія намагалася відкрити двері — дошки падали і росіяни збігалися до квартири.
Фото: Unsplash
Сергію гіршало. Йому довелося самотужки знімати шви після операції. Пізніше рана почала гноїтися. Інколи росіяни приносили родині воду. Клавдія просила або розстріляти їх, або допомогти. Так росіяни привели чоловіка, схожого на лікаря, який почистив рану, встановив дренаж і дав ліки.
А тоді ми вирішили спуститися до вогнища. Туди-сюди — і Сергія нема. Спочатку я подумала, що він кудись пішов, але він не повернувся.
Мати почала шукати Сергія по всьому Гостомелю, та це нічого не дало. Місцева жінка повідомила їй, що бачила, як хлопця із підкоченою штаниною і забинтованою ногою посадили на танк і накрили курткою.
Росіяни повідомили Клавдії, що везуть Сергія на лікування. Чи точно це був він — невідомо. Востаннє мати бачила сина 21 березня 2022 року.
Після деокупації міста приїхала лабораторія, яка взяла ДНК Сергія. За наступний рік новин не було. Клавдія разом із донькою Ніною звернулися до Медійної ініціативи за права людини і ті передали справу до поліції та СБУ.
У серпні 2024 року поліція повідомила, що є збіг зразків ДНК Сергія з одним із тіл, що повернули росіяни. У свідоцтві лікарів йдеться, що Сергій загинув від тупого предмета 23 березня 2022 року.
Тобто рік і девʼять місяців він пробув у Росії в цих мішках. Потім 7,5 місяців — у нас у рефрижераторах. Лише після відбору ДНК ми змогли забрати його і поховати, — ділиться пані Клавдія.
Пізніше з родиною зв’язався свідок, який розповів, що Сергій помер у нього на руках у Курському СІЗО-1. Він поділився, що вони зустрілися в ангарі на території Білорусі, а зранку літаком їх доставили до Курська.
Він розповів, як їх катували, як включали окріп і холодну воду. Ногу Сергію доламали, вона в нього оберталася на 360 градусів. Їх постійно ставили на коліна, а нога не слухалася.
Двічі серце Сергія зупинялося. Росіяни його реанімували, аби катувати далі. Коли Клавдія чула, що робили з її сином, відчувала, ніби потрапила у психлікарню. Досі не знає, чи мала це почути.
Родина має право на визнання Сергія полоненим і отримання державної допомоги. Однак Сергій досі вважається зниклим безвісти. Родині заявляють, що доказів, що він був у полоні, немає, тому не буде й допомоги.
— Але у нас є свідоцтво про смерть, лікарський висновок, тіло повернули в межах офіційного обміну. Це ж не буханку хліба з Росії привезти, це людину повернули, її тіло! І це ж має десь бути зафіксовано. Навіть свідок знайшовся. Образливо, що від нас хочуть довідок, а яких, то вони самі не знають, — каже сестра вбитого Ніна.
Останній з оборонців Зміїного нещодавно був звільнений з полону. Він поділився, які знущання пережив, і що допомогло не зламатися.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!