Коли родина разом, то результат — питання часу! Як сестри-бійчині боронять Україну

Попри різне минуле, зараз всі ми боремося за однаково щасливе майбутнє. На війні немає статі, але залишаються рідні зв’язки. 

— Хай там як, разом можна подолати все. Коли родина стає разом щось робити, то результат — лише справа часу, — впевнені сестри-бійчині 121 бригади тероборони Кіровоградщини.

Про сестер Людмилу та Ольгу у війську ми сьогодні й розповідатимемо тобі. Їхню історію опублікувало Регіональне управління Сил територіальної оборони Півдня ЗС України.

Пішли у військо обидві

24 лютого змінило життя жінок назавжди. Старша із сестер Людмила пішла до лав ЗСУ у вересні 2022 року: не змогла всидіти вдома, коли її рідні вже воювали. 

— Я маю двох синів, вони служать в українському війську. Допоки я була вдома, мені було важко зрозуміти їх. Їхні звички, спосіб життя та мотивація були мені незрозумілі, а ще й бойові дії. Моє материнське серце постійно було не на місці.

І звісно ж, моя маленька рідна сестричка теж у війську. Саме ці фактори впливали на мене, коли я приймала рішення йти служити, — ділиться Людмила.

Людмила має медичну освіту і до пенсії працювала за фахом. Коли йшла до війська, одразу знала, що хоче на посаду фельдшерки медичної групи.

Facebook

Я вважаю, що порятунок наших воїнів — найголовніша моя місія. Я роблю і робитиму все можливе, аби кожен поранений залишився живим і якнайшвидше одужав, — каже жінка.

Читати на тему

Перемагати ми почали ще зі світанку 24 лютого! Історія захисника Бахмута на псевдо Скіл

“Воюю за те, щоб смерть героїв — моїх побратимів — не була марною”. Історія військового на псевдо Скіл.

А ось Ольга до початку війни взагалі не мала стосунку до військової чи медичної сфери. За освітою вона — юристка, а до початку повномасштабного вторгнення працювала адвокаткою. Разом із молодшим сином вона боронить рідну країну.

В мене не було жодного сумніву. На наступний день після початку повномасштабного вторгнення я пішла до центру комплектування. Це мій обов’язок — як українки і як матері, — каже Ольга.

Жінка працює у юридичній сфері підрозділу. Надає допомогу військовим у правових питаннях.

Facebook

— Таких питань, до речі, виникає чимало. А якісне пояснення того чи іншого аспекту дає воїну спокій і впевненість, — переконує вона.

Тепер на доньок та онуків вдома чекає мати Людмили та Ольги.

Ми переможемо, Україна переможе, адже ми всі разом виборюємо нашу свободу і незалежність — впевнені сестри-бійчині. 

На війні є навіть місце коханню! Історію подружжя, яке вже понад рік як рятує життя військових, читай у нашому іншому матеріалі.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!