Без гучних звуків і різких дій: як змінились правила поведінки в громадських місцях під час війни

Людина здатна адаптувати свою поведінку до всього, залежно від подій та факторів, які впливають на її зміну. Таким чином вона шукає спосіб підлаштуватись до нових викликів життя та транслює відповідну поведінку щодо них.

Це можна простежити й зараз, на прикладі війни. Адже вона внесла найбільше корективів у правила поведінки людей і зазначила нові загальноприйняті норми етикету, які відповідають сучасності.

Детальніше про нюанси зміни правил поведінки під час війни розповіли експерти з етикету Анна Чаплигіна та Вікторія Ромащенко.

Чому правила етикету постійно змінюються?

У нашому розумінні правила етикету — це незмінна основа зразкової поведінки в суспільстві чи в громадських місцях. Та насправді твердження дещо помилкове. Адже правила етикету постійно змінюються під впливом обставин, викликів та цінностей суспільства у той чи інший момент. 

Усі пам’ятають, як під час пандемії коронавірусу звичні рукостискання замінили новими жестами привітання. Щойно загроза пандемії зникла, рукостискання повернулися, — зазначає Анна Чаплигіна.

Такий вплив здійснило й повномасштабне вторгнення в Україну, яке принесло за собою постійні повітряні тривоги, ракетні удари, відсутність безпеки та почуття невпевненості в завтрашньому дні. З цим і змінились правила поведінки.

За словами Вікторії Ромащенко, все, чим ми керуємося сьогодні, ґрунтується на рівні моральної свідомості, національної етики та загальноприйнятих цінностях. 

Читати на тему

Етика воїна та нове дихання європейських цінностей: чого Україна може навчити Західну Європу?

Чи може Україна навчити Європу воювати? Подискутували із філософом Володимиром Єрмоленком.

Як бути з новими правилами етикету

Згідно з твердженнями однієї з експерток, зараз одним з основних подразників відчуття суспільної безпеки є використання феєрверків та салютів під час війни.

Проблема бере своє коріння ще з 2014 року, коли військові хотіли повернутись до спокійного життя, а натомість повертались в ту саму реальність з гучними вибухами піротехніки на різноманітних святкуваннях. 

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає заборону використовувати, продавати та передавати феєрверки, але чинності він набере з листопада 2023 року.

Та через високу чутливість, заради збереження спокою і психіки нашого суспільства, рекомендовано почати дотримуватися цих правил вже й не використовувати петарди чи інші піротехнічні засоби.

До цього ж можна додати лопання повітряних кульок на дитячих святах та дрифт автомобілів та пересування на автомобілі, мотоциклі чи мопеді без глушника. Останнє може стати тригером для деяких людей та за звуком нагадати ворожі дрони. 

Фото: Pexels

Як поводити себе в громадських місцях

Багато правил поведінки в громадських місцях залишились незмінними, але Анна Чаплигіна підкреслює нюанси на які потрібно звернути увагу. 

Найперше, що потрібно — це зробити свою поведінку максимально передбачуваною та зрозумілою для оточення. Інакше незнайомці можуть “зчитати” якісь ваші дії як небезпеку. 

— У громадських місцях ви не можете знати, який досвід пережила та чи інша людина. Не робіть різких рухів, не наближайтеся швидко до незнайомців, уникайте випадкових дотиків та не видавайте різких звуків, — каже експертка з етикету.

Звісно, ти не можеш знати, якою може бути реакція на твою різку поведінку. Людина може сіпнутися, сприйняти тебе за небезпеку і напасти, або ж у неї може статися напад паніки.

В основі будь-яких правил поведінки знаходяться емпатія та повага. Це можна помітити у рекомендаціях, які зазначає експертка Вікторія Ромащенко:

• утримуватися від публічного прослуховування музики російських виконавців, які підтримують повномасштабне вторгнення;
• приділяти особливу увагу та ставитися з повагою до людей з інвалідністю. Кількість українців, які отримали каліцтво через російську агресію, зростає щодня. Тому інклюзивна культура стає особливо актуальною;
• відмовитись від носіння військової форми, якщо ви не є військовим/військовою та не виконуєте службове завдання;
• з повагою ставитися до національної символіки — принципи поводження з державним прапором, і правильне використання національних символів, і доречне поєднання жовто-синього у манікюрі, одязі й білизні, аби не паплюжити національну символіку. 

Фото: Pexels

Чи змінились правила поведінки в громадському транспорті 

Основне питання етики у громадському транспорті зазвичай стосується гучних розмов телефоном або того, кому і як потрібно поступатися місцем. Тому воно залишилось незмінним.

– Ми пропонуємо присісти людям, які потенційно можуть впасти під час руху: маленьким дітям, вагітним жінкам, людям з інвалідністю. Наприклад, дитині ми поступаємося місцем не тому, що вона маленька чи дуже втомиться, а враховуємо те, що вона ще не вміє міцно триматися і координувати свої рухи, як дорослі, — пояснює Анна Чаплигіна.

Насамперед потрібно враховувати ризики падіння тієї чи іншої людини, а не стать чи вік. Адже може виявитися, що навіть молодий і, на перший погляд, здоровий чоловік у транспорті має поранення чи травму. У такій ситуації абсолютно нормальним буде поступитися місцем йому.

Та варто порушити ще одне важливе питання під час перебування в громадському транспорті. Мабуть, всі опинялись в ситуації, коли під час поїздки чуєш аж занадто голосні розмови телефоном чи потрапляєш на безплатний концерт, який влаштував пасажир в транспорті.

На що потрібно звернути увагу при використанні телефону в громадському транспорті:

• за можливості у публічних місцях (транспорті, громадських закладах тощо) намагайся спілкуватися письмово;
• якщо ситуація нагальна, спробуй покинути спільний простір, вийти надвір і там вирішити справу телефоном. Так ти не робитимеш інших людей вимушеними заручниками своєї розмови;
• та якщо можливості вийти немає, то намагайся розмовляти півголосом або пошепки. Тоді випадкові незнайомці не знатимуть про усі ваші проблеми;
• в усіх громадських місцях і транспорті тримай телефон у беззвучному режимі або на мінімальній гучності, щоб зайвий раз нікого не турбувати музичним рингтоном.

— Спілкуватися у громадському транспорті ніхто нам не забороняє, але є певні рекомендації, як його зробити не лише приємним для нас особисто, але й для наших попутників, — підсумовує Вікторія Ромащенко.

Фото: Pexels

А щодо громадських закладів?

Під час постійних обстрілів енергетичної інфраструктури майже всі люди були без світла та мобільного зв’язку. Тоді ж багато закладів зробили крок на зустріч та у вигляді допомоги дозволили використовувати в себе телефони, ноутбуки.

 — У критичній ситуації бізнес проявив свою лояльність і турботу. Тепер ви маєте подякувати й не зловживати допомогою закладу. У кав’ярні чи ресторану мають бути ресурси на випадок, якщо раптом знову станеться криза, — пояснює Анна Чаплигіна.

Відповісти на одне повідомлення і продовжити трапезу — одна справа, а відписувати на робочі листи упродовж години, нічого так і не замовивши, — вже вихід за межі. 

Тут йде мова про повагу до чужих ресурсів. На відміну від коворкінгу, ресторан отримує дохід від того, що відвідувачі замовляють у ньому їжу. Тож усі мають розуміти й оцінювати, скільки коштує закладу ваша година перебування за кавою та ноутбуком.

Війна внесла корективи не лише в саме життя громадян країни, а й змінила, зсунула акценти звичайної людської етики. Вікна розповідали про воєнну етику та як війна змінила наше сприйняття “тяжких” фото.