Новорічні свята — шанс відпочити у колі рідних чи вирушити у мандрівку. Часу до їх настання залишається все менше. Тож бажання все спланувати і гарно повеселитися виникає частіше.
Втім, трапляється, що низка неочікуваних подій вриваються в нашу передноворічну метушню й порушують всі плани.
Про те, як довелося зустрічати Новий рік телеведучій, тревел-блогерці та майстрині гумору Лесі Нікітюк, вона розповіла в ексклюзивному коментарі Вікнам.
А ще поділилася улюбленими місцями для відпочинку та пригадала, які курйози траплялися з нею у новорічну ніч.
Щодо зимових місць відпочинку, я, непевно, не експерт. Я була у швейцарських Альпах, в українських Альпах (Карпати — ред.).
Часом мені хочеться відвідати якісь зимові модні курорти. Поїхати до того ж Куршевелю, де все настільки дорого, що люди іноді знімають золоті коронки, аби добути вікенд (кепкує телеведуча — ред.).
Проте в нашій Україні є і свої гори, і море, пустеля. За час зйомок тревел-шоу Маршрутка я у цьому вкотре переконалася.
А коли нас усіх зачинили, почалася пандемія, куди людям їхати?
От Леся і зняла показово «куди». І всі їздили на житомирський кар’єр, Херсонщину, одеський лиман.
Тобто у нас є безліч красивих місць. Навіть перша в Україні ферма, де вирощують дуже смачні устриці.
Я підтримую традицію відпочивати в колі людей, які можуть влаштувати свято будь-де. Це може бути навіть лавочка під під’їздом. Якщо я у колі душевної компанії — це буде супервідпочинок.
Але, щоб розвіятися, подихати, зарядитися енергією, розслабитися і відпустити всі проблеми, — це океан.
До речі, цьогоріч відкрила для себе новий напрямок (була там раніше, але на іншому острові) — острови Зеленого мису Кабо-Верде.
Там фантастичний теплий Атлантичний океан, пляж, морепродукти.
Після відпочинку брати ще один потрібно тоді, коли на відпочинку ти лежиш «мертвим грузом» і все, що можеш зробити — сходити за 500 метрів до їдальні три рази на день і зайти по коліна у воду.
Навіть пірнати люди не хочуть, а тільки лежати під парасолею.
Коли ж відпочинок розпланований, трошки активний, частково пасивний, тоді ти набираєшся нових емоцій, черпаєш цікаві історії під час екскурсій, надихаєшся.
Якщо відпочиваєш цікаво, у тобі пробуджується ентузіазм. Ти як маленька дитина з розплющеними очима, як Полякова у своїх кліпах (жартує мандрівниця — ред.), розглядаєш усе довкола.
А згодом повертаєшся додому наповненим.
Тому обов’язково плануйте свій відпочинок, не летіть, щоб просто полетіти. Розпишіть усе, поїдьте подивитися на красиві місця.
Мої друзі 25 разів були в Єгипті, але жодного разу не були на пірамідах. То як таке можна простити? (сміється Леся — ред.)
Посмотреть эту публикацию в Instagram Публикация от Леся Никитюк (@lesia_nikituk)
Публикация от Леся Никитюк (@lesia_nikituk)
Я завжди детально розповідаю все (про свої подорожі — ред.) у своїх сторісах, інстаграмі. Завжди описую, куди піти, де посмакувати, де можна пити воду, а де ні, що можна робити.
Є також безліч тревел-блогерів, які діляться своїм досвідом. Тим паче зараз купа інформації, просто її треба проаналізувати, сісти і прописати на листочку план.
Знаєте, ми коли працюємо, то завжди плануємо, ось тут у нас робота-робота-робота, а тут ми поїдемо на город. Знову робота-робота, а тут в дитини святранок.
Відпустку та відпочинок теж потрібно планувати. Тоді не доведеться ще з місяць відновлюватися.
Курйозних Нових років у мене було два. Одного разу це була така диковинка — святкувати Новий рік у Намібії в пустелі. Поруч знаходився маєток Анджеліни Джолі, де вона народжувала своїх близнят за намібійськими традиціями.
Під шатром ми нарізали олів’є (намагалися зробити в Намібії олів’є). Нам передали горошок і варену ковбасу, продюсер саме летів туди з України. Тож ми наминали той новорічний салат, і який же він був смачний!
А заїдали те все дешевими устрицями, бо там вони справді недорогі. Пам’ятаю, що ми придбали десять кілограмів устриць за 100 доларів! Пальці всі були порізані, бо самотужки відкривали їх ножем.
Інший випадок був справжній курйоз. 31 грудня дзвонять мені в квартиру, я відчиняю двері — стоїть консьєржка і говорить: «Твоя машина під під’їздом припаркована?», — кажу, моя. — «Повибивали всі стьокла».
Тоді були такі затори (напередодні події — ред.), саме передноворічний період, і я накупила за знижками подарунки близьким: племінницям, кумам, батькам, брату, невістці…
І так мені було важко вистояти у тих пробках, напевно, години 3-4. Вже була одинадцята вечора. Тож, думаю, машина під під’їздом, там камера, посплю, а вранці з друзями заберемо все.
Короче, потрощили всі вікна і забрали подарунки.
І я 31 (!) грудня везу машину без єдиного скла (вибито лобове, бокове), натягнувши сильніше шапку та прикриваючи гольфом обличчя, до найближчого сервісу.
Насилу дібралася, а мені кажуть: «Лишайте машину до 8 січня, зараз всі святкують. Вікна ми зробимо після».
Я показала це в інстаграмі. Далі опів на шосту вечора мені пишуть хлопці, що дізналися про цю ситуацію і знають, що я не маю на чому їхати до батьків на зимові свята, тож дають машину (у них був прокатний сервіс).
Згодом приганяють мені мерседес «кубік» (Mercedes-Benz G — ред.) — дуже круту тачку, і кажуть: «Безкоштовно, тільки заправляти будете».
Я місяць на ній їздила, в Карпати теж. Ось так все повертається.
Складно відповісти. Я дуже стресую і трапляється, що через це може навіть голос сісти. В такі моменти намагаюся сидіти, всміхаючись, 30 секунд, щоб вирівняти свій емоційний стан.
Насправді стреси — це дуже погано. В Європі люди так не стресують, живуть у більш розміреному темпі.
У тому ж Кабо-Верде лозунг островів: “No Stress!” У них немає такої гонитви, як в українців. Напевно, це риса нашого менталітету.
Трапляється, що мама на них відповідає.
Я ж ніколи не дозволяю собі, щоб коментарі невідомих мені людей, які, можливо, наживо мене ніколи не побачать, а я їх, впливали на мій емоційний стан, керували життям.
Натомість одразу попереджаю, якщо ділюся своїм життям, то за позитивний настрій. Я ніколи не демонструю негативу, не спекулюю на цьому. Завжди підходжу тільки з позитивного боку до людей.
Якщо людина не відповідає мені взаємністю, тоді — «блок».
Це в кожного особисто. Потрібно багато читати, слухати психологів. Знаходити сили у собі. Бути мрійником, до всього ставитися з дитячим настроєм… Словом, завжди трошки залишатися дітьми.
А якщо тобо цікаво дізнатися про інші вражаючі місця для відпочинку, радимо почитати, що розповіла тревел-блогерка Аліса Ілієва про фламінго, вічне літо та лазурові пляжі Аруби.