Історія України однозначно одна з найбільш непростих для вивчення тем, адже її чи не від початку існування українського народу завжди намагались переписати вороги. Архіви знищувались або розкрадались, так само як і визначні борці за незалежність та соборність нашої Батьківщини. Та попри усі перешкоди, Україна відроджувалась щоразу з попелу, як фенікс, а сьогодні, 22 січня, ми як нащадки революціонерів та бійців свободи продовжуємо шукати книги до Дня Соборності України.
Насправді добірка може розтягнутись якщо не на десятки, то точно на сотні пунктів з дійсно важливих, цікавих та однозначно не завжди простих до прочитання праць. Адже вони написані у полум’ї війн, повстань та гонінь, які довелось пережити наших пращурам.
Не усі з них вдасться прочитати без сліз, попри те, що автори спираються виключно на історичні факти, а не на емоції. Та в цьому ж і полягають їхня цінність та тягар почуттів: кожна трагедія — це справжня історія реальних людей, які попри все боролись за соборну та незалежну Україну. Тож нехай у темні часи вони стануть і для тебе натхненням творити світло.
Книга, яку без жартів та сумнівів можна назвати базою для кожного українця. Адже український історик Михайло Грушевський зібрав у єдине ціле тисячолітню історію українського народу: від Київської держави та часів козацтва до українського відродження.
Досить часто цю роботу історика називають чи не найбільш детальним та комплексним дослідженням становлення та розвитку українського народу.
Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами. Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.
Одна з найбільш відомих сучасних українських письменниць Оксана Забужко пропонує читачам у книзі вирушити у довгу подорож крізь віки, щоб дослідити українську історію та культуру, зокрема міф Лесі Українки, як найгірше прочитаної та недооціненої представниці українських класиків літератури.
Анотація попереджає: ця книга — попередження українцям, яке розповідає, що може статись, якщо поринути у забуття та не згадувати про свою багатовікову лицарську культуру.
Колишній директор архіву СБУ Володимир В’ятрович ділиться з читачами розсекреченими документами, які розкривають страшні та часом неочікувані факти з історії України 20 століття. Автор ділиться не лише історіями про Степана Бандеру, Симона Петлюру, Андрея Шептицького, але й робить видимими долі людей, які були не так добре відомі, але також доклались до боротьби за незалежну Україну.
Сторінки книги вмістили у собі 1918-1991 роки історії нашої держави, але насправді ж передали значно більше — правду, яка була довгий час прихована від більшості українців.
Відкриту одного разу історичну правду знову заховати неможливо, — пише автор.
Український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст та видавець Лонгин Цегельський на сторінках книги Битва за соборність: від легенди до правди ділиться власними спогадами, що занурюють читача у події сторічної давнини.
Автор згадує не лише, якими були битви за незалежність, але й прагнення до соборності українських земель та спроби українців відкласти на потім усі внутрішні питання та протиріччя, аби лише досягти свободи.
Однак варто розуміти, що ці мемуари може бути боляче читати: тут немає ані самовихваляння, ані надмірного піднесення своїх співвітчизників. Це болюча правда, адже автор був впевнений — лише вона дасть змогу наступним поколінням навчитись на помилках своїх пращурів та не повторити їх та успішно боротись за волю.
Можна подумати, що робить цей історичний роман, зміст якого нібито знають усі ще зі шкільних часів?
Однак саме цю болючу історію варто й досі згадувати, аби не забувати про помилки минулого, коли на сумнозвісній Чорній раді біля Ніжина було поглиблено розкол Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну.
Як би не дивувала назва книги Івана Франка, але збірка публіцистики та есеїстики письменника порушує важливі питання для всієї України, зокрема й важливість визнання нашої Батьківщини Європою, про що йдеться в тексті І ми в Европі.
Як намагались асимілювати українців під інші народи, змусити забути свою історію та мову, навіть змінювали географічні назви — про це все і навіть більше писав ще понад сотню років тому Іван Франко. Крім того, автор, попри те, що він знав Україну саме у поділеному між різними державами вигляді, писав про українців на різних теренах нашої Батьківщини та своєрідно просував ідею соборності.
З погляду на тип етнографічний та на усну словесність, вони (500 тисяч, які жили під угорською короною, — ред.) частина того українсько-руського народу, що заселює східну часть Галичини й полудневу часть Росії та в цілому числить сьогодні около 25 мільйонів душ.
Також Франко пише, що українці мають бути свідомими, бути “живою і діяльною частиною тої нації, до якої належать своїм походженням, своєю історичною і духовою традицією”.
Чи можна було б подумати, що з точки зору соціалістичних ідей, можна довести необхідність існування незалежної та соборної України? В українського політичного та громадського діяча Юліана Бачинського це точно вийшло, адже він на підставі аналізу еміграції українців-галичан, першим обґрунтував з марксистських позицій потребу здобуття політичної незалежності України.
Бачинський вбачав у цьому головну передумову її дальшого соціально-економічного та культурного розвитку. Крім того, громадський діяч зазначав, що поява вільної та політично самостійної України просто неминуча.
Кобзар Шевченка, що його знали ми в тоді оголошеній цілості, і Україна Irredenta Бачинського, як теж деякі твори Івана Франка, зробили нас, старших гімназистів і студентів, українськими державниками й соборниками.
Так писав свого часу про книгу держсекретар в питаннях земельних справ першого уряду ЗУНР Степан Баран.
Також раніше ми розповідали, чому слід почитати книгу професора з Гарварда Російсько-українська війна: повернення історії.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.