Ти знаєш це місце дуже добре, до дрібниць: непомітної тріщинки на он тому уквітчаному горнятку, блакитної книжечки на середній полиці у першому ряду, розмовах ні про що й про все водночас та пісні, яка повторюється в плей-листі вже втретє.
Ви могли з друзями обирати його для зустрічі вже десятки разів, але скільки б не намагались змінити місце зустрічі, все одно повертались у ці звичні оку, здається, просочені ароматом кави стіни. Згадуєш таке? Здається, доводилось бачити в культових серіалах Друзі чи Як я зустрів вашу маму? Central Perk чи бар Макларенс — це все яскраві приклади третього місця.
Що за третє місце і звідки взагалі ця дивна назва? На думку американського соціолога Рея Ольденбурга, це досить важливий елемент міського простору, наявність якого у житті людини може покращити її соціальні навички та, можливо, сприятиме покращенню ментального здоров’я.
Тому Вікна зібрали всю найцікавішу інформацію про третє місце:
- що таке третє місце;
- як наявність третього місця впливає на життя людини;
- які приклади третього місця існують в історії України;
- і найголовніше — як знайти своє третє місце.
Що таке третє місце
Вперше термін з’явився у книзі соціолога Рея Ольденбурга під назвою Велике гарне місце у 1989 році.
Чому саме така назва? Все досить просто. Перше місце — це оселя, де живе людина. А друге — знаходиться там, де особа працює чи навчається.
Найпростіше визначення для третього місця автор описує як — місце на розі. Там можна збиратись досить часто, витрачати небагато та із задоволенням проводити час з людьми, які тобі цікаві. А найважливіше — це місце знаходиться за межами дому чи роботи, хоч і водночас знаходиться відносно неподалік від них.
Це дім далеко від дому, — пояснював Рей Ольденбург.
Третім місцем можна вважати кав’ярні як Central Perk, бари чи парки. Крім того, ним може стати навіть книгарня, спортзал чи громадський центр. Насправді ідей може бути ще більше, а що найцікавіше — кожна людина самостійно може вибрати собі таке третє місце.
Фото: IMDb
Основні ознаки третього місця
- це нейтральна територія, куди можна прийти майже у будь-який час;
- місце досить недороге, або ж навіть безкоштовне як, наприклад, бібліотеки;
- соціальні, фінансові чи будь-які інші обмеження — відсутні;
- цінність особистісних якостей, а не умовного успіху у житті;
- основна діяльність у просторі — неформальне доброзичливе спілкування;
- місце знаходиться у відносній близькості до роботи чи дому людини;
- гості у цьому місці — завжди бажані;
- наявність постійних клієнтів, які почуваються у цьому просторі як вдома;
- у товаристві постійних гостей можуть бути свої традиції;
- непримітність та непопулярність у широких колах;
- відсутність претензійності та пафосу, через що люди можуть почуватись вільно;
- настрій у цьому місці переважно грайливий, у ньому можуть зникати ворожість та тривога (на жаль, лише внутрішня);
- атмосфера настільки комфортна, що людина може почуватись як вдома.
Навіщо потрібне третє місце
Ідея третього місця полягає в тому, що ніхто не змушує тебе туди приходити. Тобі хочеться там бувати, при чому регулярно, аби зустрітись з однодумцями, або ж навпаки побути наодинці зі своїми думками, фоном яким буде білий шум чужих розмов.
Насамперед однією з переваг наявності у житті такого місця автор називає саме відчуття, що людина не самотня. Тому такий громадський простір може сприяти психологічному благополуччю не лише окремої людини, але й загалом суспільства.
Адже коли люди встановлюють нові соціальні зв’язки, починають дружити, вони можуть мати більш міцне здоров’я. Згідно з дослідженням 2014 року Зв’язок між самотністю, психічними розладами та фізичним здоров’ям, самотність може сприяти як розвитку проблем з фізичним, так і психічним здоров’ям і призвести до депресії, розладів особистості, вживання алкоголю та розладів сну.
Фото: Unsplash
Крім того, як пояснює доктор, геріатр і директор геріатричного когнітивного здоров’я Скотт Кайзер у коментарі Medical News Today, дружба зіграла важливу роль і в еволюції людства, зокрема у виживанні.
Еволюція постійно обирала посилення соціальних зв’язків із соціальною взаємодією та стосунками, які відіграють важливу роль у виживанні людей.
За словами доктора Скота Кайзера, таким чином наші предки створювали соціальні зв’язки як мінімум, щоб просто вижити. Тому разом працювали, ділились їжею та усіляко допомагали одне одному. І таким чином, коли мали умовних друзів, почувались у більшій безпеці, ніж без них.
Тож особливо важливим наявність третього місця може бути у тяжкий період, коли будь-які стосунки, чи то дружні, сімейні, або ж романтичні, були чи лишаються на відстані. І навіть якщо людина буде там проводити час наодинці, зрештою вона матиме більше шансів знайти нові опори для того, щоб продовжувати жити та боротись з новими викликами.
Ще одна перевага, яку надають треті місця у житті людини, це можливість просто відпочити від очікувань продуктивності або ж навіть соціальних ролей.
Третє місце має бути доступним для будь-кого, але водночас не надто популярним, таким чином у ньому збиратимуться переважно однодумці, утворюватиметься певна спілка, де важливо лише, ким ти є насправді всередині.
Це зрештою не може не сприяти ще й побудові як індивідуальної, так і соціальної ідентичності суспільства. Адже у такому місці кожна людина може висловитись і водночас почути іншого, тому має шанс пізнати більше зовнішній і внутрішній світ.
Навіть сам пошук свого третього місця вже може допомогти краще пізнати себе. Після чого має допомогти відновлювати сили та відчувати приналежність до певної спільноти, яка нібито стає другою домівкою, де тепер зберігається частинка твоєї душі.
Дослідження 2019 року Психологічна причетність клієнтів до третього місця доводить, що наявність третього місця у житті людини сприяє її самовираженню та зміцненню її соціальних зв’язків.
Найяскравіші приклади третього місця з історії України
Цікаво, що після прочитання опису третього місця та його переваг, можна зловити себе на думці, що саме в таких просторах формувалась українська ідентичність.
Звісно, ми звикли знати про більшість борців з системою, яку щоразу вибудовував ворог на наших теренах, але про Республіку Святого Саду згадують не так вже й часто. Хоча саме цей простір не лише непогано вписується у концепцію третього місця, але й показує, наскільки сміливими українці були попри будь-які заборони та як прагнули завжди до свободи.
Це неформальне молодіжне об’єднання у Львові зародилось 1968 року в закинутому саду колишнього монастиря Ордену кармелітів босих у центральній частині міста.
І поки у 1982 році це місце остаточно не зникло через репресії влади, воно встигло не лише добряче роздратувати радянську владу, але й виховати цілу плеяду нових діячів культури та дати трохи вдихнути свободи поза тенетами окупанта.
Прихід у Сад — це був вихід за рамки вузького світу, в якому перебував кожен, хто жив у Радянському Союзі, — говорив названий президент республіки Ілько Лемко, який зрештою став музикантом та письменником.
Фото: Локальна історія
Республіка Святого Саду мала також своїх: міністра культури через цікавість до західного рок-н-ролу, міністра спорту через любов до футболу, а також міністра капітального будівництва й міністра комунікацій.
Крім того, були у спільноти й герб, яким став попри усі заборони тодішньої влади стилізований тризуб, прапор — герб на зеленому тлі, а під ним схрещені горіхові листки та футбольний м’яч. Також був і гімн у республіки, який мав назву Не будемо жить з ворогами.
Вихідцями Республіки Святого Саду стали учасники майбутніх рок-гуртів Брати Гадюкіни та Лесик Band, письменники Ілько Лемко і Дмитро Кузовкін, громадський діяч Алік Олісевич і ще багато інших.
Та найважливіше, що доводить історія цієї спільноти — потрібно знайти саме своє третє місце, де ти будеш почуватись вільно та водночас розвиватись як особистість.
Однак не варто забувати й берегти цей простір. Адже люди, які обрали неправильно для себе третє місце, або ж не поважають цей особливий для інших простір, можуть зрештою знищити його. Так історія Республіки Святого Саду, яка мала на меті дати містянам простір вільнодумства та саморозвитку, зрештою зазнала тиску репресій, а також скандалів через вживання заборонених речовин певними особами, які не зовсім правильно розуміли поняття свободи.
Тому також варто згадати й більш успішний та здоровий приклад третього місця з української історії, який існує й до сьогодні. Йдеться, звісно, про національну скаутську організацію Пласт, яка й донині сприяє всебічному патріотичному вихованню і самовихованню української молоді.
Створена понад сотню років тому організація подарувала Україні активних борців за незалежність. Зокрема неможливо не згадати й той факт, що вихідцем Пласту був провідник ОУН(б) Степан Бандера.
До моїх спортових зайнять належали біги, плавання, лещетарство, кошиківка і передусім мандрівництво. У вільний час я залюбки грав у шахи. Крім того, співав у хорі та грав на гітарі й мандоліні. Не курив і не пив алькоголю, — розповідав про свою діяльність у Пласті Степан Бандера.
Не менш видатним представником пластунівського руху був і генерал-хорунжий Української повстанської Армії Роман Шухевич. Хоч і складно знайти розповіді про участь у діяльності Пласту самого Шухевича, його в організації запам’ятали добре та відгукувались завжди позитивно.
Найліпший з гуртка. Честолюбивий. Войовничий. Енергійний, — йшлося в одній з облікових пластових карток юнака.
Чи не найяскравішим представником лишається й один з засновників Пласту Петро Франко — син Івана Франка, фундатор української військової авіації, педагог, письменник, науковець-хімік, учасник національно-визвольних змагань 1917-1920 років.
Крім того, попри широке поширення осередків організації, Пласт має чіткі правила, які визначають, хто може долучитись до діяльності. Тож це дає змогу вберегти особливу атмосферу та впевненість, що учасники мають більше шансів порозумітися.
Фото: Київський Пласт
Як знайти своє третє місце
Насамперед важливо подумати про те, що саме тобі цікаво та де тобі б хотілось бувати частіше. Тож головний та найперший крок — це самопізнання. Ти можеш навіть спробувати уявити себе у різних місцях з переліку далі та намагатись зрозуміти, як ти почуваєшся, коли думаєш про кожне з них.
Наприклад, можливо, тобі подобається якась кав’ярня і ти там можеш часто зустрічатись з друзями чи просто наодинці посидіти попити каву. Або ж це може бути міська бібліотека, де теж можна провести час в тиші та перепочити від звичного тобі, але трохи шаленого ритму життя.
Також можна спробувати долучитись до якоїсь спілки чи клубу за інтересами. Наприклад, якщо ти спілкується з кінофанами, то можна організувати для себе певний кіно-клуб.
Думаєш, що краще все ж таки будеш почуватись наодинці й різні компанії не для тебе? Чудово, бо третє місце потрібне не лише екстравертам. Ти просто можеш піти прогулятись в сусідній парк споглядати, як літають пташки чи рухаються хмари. Це матиме теж певний медитативний ефект та може допомогти ще й заспокоїти нерви чи обдумати усі питання, які накопичились всередині.
Фото: Unsplash
Насправді варіацій третього місця може бути безліч. Важливо лише, щоб цей простір був доступний для тебе та не вимагав долати забагато кілометрів. Адже відвідування цього місця має наповнювати, а не відбирати сили.
Тому у пошуках свого простору може тобі допомогти власне тіло. Потрібно лише прислухатись, де саме ти почуваєшся комфортно, окрім свого дому. Де твої м’язи розслаблені, а розум знаходиться у спокої? Після відвідування яких місць ти почуваєшся, ніби повертаєшся з відпочинку та маєш прилив сил? Ймовірно, саме у тому місці ти й знайдеш свій особливий простір.
Якщо ж ти відчуваєш замкнутість, відсутність мети та нудьгу, тоді це може вказувати лише одне: тобі ще не вдалось знайти своє третє місце. Коли ж ти його матимеш, можуть навіть з’явитись нові цілі та бажання.
Найбільш поширені варіанти третього місця:
- бібліотека;
- книгарня;
- кав’ярня;
- книжковий клуб;
- кіно-клуб;
- кінотеатр;
- спортзал;
- бар чи паб;
- ігровий майданчик (опція для батьків);
- подвір’я власне чи друзів, родичів;
- центр відпочинку;
- група підтримки;
- групова терапія;
- парк;
- власний сад чи город;
- оранжерея чи ботанічний сад;
- набережна;
- волонтерські організації;
- галерея чи музей.
Крім того, уже більш як три роки більшість українців живе у режимі онлайн: працюємо та навчаємося дистанційно, підтримуємо зв’язок з рідними по відео, дивимося онлайн-вистави, концерти тощо. Тому Вікна поговорили з психологинею про те, як брак живого спілкування може вплинути на людину, що може бути, якщо довго бути наодинці та як повертатися до соціального життя. Читай детальніше за посиланням.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!