Поважай чужі кордони та емоції — поради психологині, як толерантно спілкуватись під час війни

Війна згуртувала українців навколо спільної мети, проте як би це парадоксально не звучало, налагодження соціальних контактів одне з одним стало важчим.

Адже кожен з людей нині має власну історію війни. Тому потрібно бути більш чутливими та обережними у спілкуванні як з військовими, так і з цивільними.

Практична психологиня, кандидатка психологічних наук Дарія Отич поділилась з виданням ZN,UA порадами, як правильно комунікувати зі своїм оточенням під час війни. 

Як спілкуватись з людьми під час війни

• Не роби вибір за свого співрозмовника. Кожна доросла людина повинна бути активним учасником свого життя та мати контроль над своїми рішеннями.
• Поважай чужі кордони. Перш ніж допомогти, запитай людину, чи їй це справді потрібно. Інакше навіть добрі наміри можуть сприйматись, як насильство. Важливо не торкатись чужого тіла без дозволу. Тож обійми не завжди доречні.
• Не намагайся самостійно пояснити поведінку інших. На події під час війни кожен реагує по-різному. Тож краще запитати прямо, що стало причиною того чи іншого вчинку.

• Не жалій, а співпереживай. Жалість позбавляє людину сили, а співпереживання підтримує в складні часи.
• Не знецінюй емоції інших. Не варто порівнювати життєві ситуації різних людей та їхні реакції на це. Той, хто пережив страшні події, має право відчувати будь-які емоції: від горя до люті.
• Витримуй емоції інших. Дуже важливо розуміти, що людині потрібно в цей момент: розповісти свою історію чи навпаки — просто разом помовчати. Головне — бути поруч.

Читати на тему

Жодних слів про те, що час лікує: як написати співчуття людині, яка втратила близьких

Психолог розповідає, як підібрати слова, щоб висловити своє співчуття людині, яка втратила близьких.

• Радій життю. Нікому краще не стане, якщо тобі погано. Та й з пригніченим настроєм навряд чи можна комусь допомогти. Проте й удавати, ніби війни немає, теж буде дивно. Знайди баланс та допомагай країні на своєму місці.
• Не використовуй у розмові фрази “Я тебе розумію”, “Ох ти ж бідненький/-а!”, “Ти мусиш…”, “Усе буде гаразд”, “Час загоїть рани” тощо. Вони не працюють. Найкраще бути поруч та долати життєві труднощі разом.
• Підтримай здорові звички людини. Адже турбота про себе дає не лише фізичний, а й психологічний ресурс.

• Дозуй інформацію про військові дії. Коли людина вирвалась з пекла війни та знаходиться у відносно безпечному місці, надмірна кількість новин з гарячих точок щоразу повертає її у травматичні спогади. Тож контролюй інформаційний потік.
• Будуй плани на спільне майбутнє, проте лише зі згоди співрозмовника! Інакше це може сприйматись як психологічний тиск і викликати опір.
• Забезпеч базові потреби для людини. Щоб почуватись у безпеці, організму потрібно відчувати, що його нагальні потреби вдовольняються: харчування, сон, гігієна тощо. Утім не варто людину примушувати робити те, що їй зараз не хочеться.

Ворог лише й чекає, коли ми почнемо сваритися та не довіряти одне одному. Адже саме так нашу країну можна буде здолати. Читай, як українцям порозумітись одне з одним під час війни та бути більш толерантними.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!