Повії, мафія та… вампіри: карикатурні образи українців у світовому кіно

У світі існує безліч упереджень. То блондинки дурні, то всі італійці — мафіозі. Проте нещодавно розгорілася дискусія навколо серіалу Емілі в Парижі та зображення українки, яка воліє все отримати безкоштовно.

Мінкульт відреагував на цей неприємний випадок та навіть встиг отримати дипломатичну відповідь від всесвітньо відомого стрімінгу Netflix. Окрім того, соцмережі вибухнули безліччю обурень та історій дискримінації.

Однак цей випадок — лише крапля в морі стереотипності. І якщо вичерпати його неможливо, то варто хоча б очистити. А для цього необхідно знати, як бачать українців у закордонному кінематографі.

Тому ми зробили підбірку типових кліше, якими описують українців.

Нечесні та любимо все задарма

Як уже згадувалося незліченну кількість разів, серіал Емілі в Парижі зобразив українку як дівчину, яка не має смаку, жодних манер і виховання. 

Окрім того, горезвісна Петра дуже полюбляє отримувати все задарма, не знає, вочевидь, слів честь і чесність, а ще до тремтіння в колінах боїться депортації. Ймовірно, бо додому не хоче, але це лише припущення, як і її образ в уяві творців серіалу.

“…Немає ніякого Санта-Клауса, або чесного українця”, — так говорить одна жіночка-ворожка у серіалі Поклик крові. Звідки вона могла зробити такі висновки — звичайно ж, невідомо, але, можливо, їй то просто продиктували якісь злі духи.

Читати на тему

Найкращі фільми 2021. Тримай ТОП-10 для перегляду вдома

Попереду багато вихідних, а це означає, що саме час надолужити перегляд фільмів.

Вампіри

Найбільш дивний факт про українців у кіно — ми з вами, виявляється, вампіри. Починаючи з моторошного серіалу 90-х під назвою Чи боїшся ти темряви, де сім’я вампірів-емігрантів з Рівного лякає звичайний народ.

Продовжує тенденцію всесвітньо відомий фільм Інтерв’ю з вампіром, де герой Антоніо Бандераса, якого звуть Арман, до перетворення був іконописцем у Києво-Печерській лаврі на ім’я Андрій.

У комедійному фільмі Вампірши також з’являється вампір-українець на ім’я Вадим, який постійно ображається, що всі запитують, чи він не з Союзу. Як же добре ми його розуміємо.

Сексуально збочені

Дві дівчини без копійчини — серіал досить цікавий і приємний, але і його творці не змогли втриматись, щоб не додати трохи стереотипів у сюжет. 

Один із постійних героїв на ім’я Олег — емігрант з України, який тепер заробляє на життя, працюючи у забігайлівці. Він не надто любить чистоту, чого не можна сказати про його надмірну цікавість до збочень.

Приїзди в Україну — потрапиш під секс-машину, — говорить Олег.

Однак його персонажа з часом доповнює друга половинка, яка також має слов’янське походження. Мабуть, щоб зберегти славнозвісний рід збоченців.

Крім того, творці серіалів Хтива Каліфорнія та Третя зміна захотіли й собі додати різноманіття у національності, тому вирішили, що поява українських “шанувальників сексу” буде доречною.

Фільм Жахлива пастка та серіал Тіло як доказ теж не надто відрізняються оригінальністю і зображують українок, як стриптизерок та повій.

Мафія та любителі зброї

Найпопулярніший стереотип, який бере свій початок ще з далеких 90-х – українці завжди суворі мафіозі або ж просто любителі зброї.

Фільм Збройовий барон, наприклад, розповідає про цілу сім’ю емігрантів з України. Юрій був звичайним одеським хлопчиком, а став одним із найбільших торговців зброєю у всьому світі. Чим не історія успіху?

Банші, Злочинні думки, Східні обіцянки, Скандал, Кров’ю і потом, Останній найманець, Будь крутішим — усі ці фільми та серіали теж оперують давнім стереотипом про “озброєного українця”.

Низькі стандарти якості

У серіалі 30 потрясінь Джек, герой Алека Болдвіна, у розмові з коміком на ім’я Трейсі хоч і не згадують самих українців, проте говорять про те, що в Україні ринок із досить слабким контролем якості.

Зі схожими настроями до українських стандартів підходять і герої серіалу Погануля/Дурнушка Бетті, натякаючи на сумнівну якість товарів з України.

Надто сильні чи товсті

Володар шести нагород Оскар Біллі Вайлдер у своєму фільмі Один, два, три хоч і не надто старається образити українців, але фразу “Така сильна дівчина повинна підрізати пшеницю в Україні” все ж таки додає. 

Чи то пшениця у нас така міцна, неначе вібраніум на Ваканді; чи то дівчата у нас, наче криптоніт, для американських кінотворців.

Комедія 60-х років під назвою Йди не біжи і собі схиляється до думки, що в Україні можуть бути дуже сильні жінки, а часом навіть занадто.

Фільм 25-та година у порівнянні не надто оригінальний у своїх висловлюваннях і спочатку просто плутає українців і росіян. А потім зводить все до факту, що герой з України — просто дурнуватий товстун.

Дешева робоча сила

Серіал про такого улюбленого героя із Друзів на ім’я Джої теж не дуже заглиблюється у тонкощі української душі. Тому одна з героїнь навіть неприпускає, що дівчина з України може працювати юристом, а не лише виключно прибиральницею.

Детективний серіал Касл не концентрує свою увагу на питанні, хто ж такі українці, тож просто робить покоївку вбитого українкою.

Не знаємо іноземних мов

Фільм І все освітилося, хоч і знятий на основі роману, що оперує історичними фактами, проте на стереотипах теж трохи осікся. На екрані українці постають простодушними людьми, які абсолютно не знають іноземної мови, навіть якщо намагалися її колись вчити.

Мультсеріал Гріфіни не концентрує увагу на українцях, проте зображує карикатурну боксерку, яка не знає не те що англійської, але й діалектів своєї країни.

І хоч нас показали не з найкращого боку в деяких фільмах, проте з упевненістю можна сказати — українці настільки багатогранні, що одним кліше нас не описати. Тому варто почитати історію української акторки Анастасії Марків в інтерв’ю про фільм Чому я живий.