Безупинне засідання Верховної Ради, яке тривало майже добу, декілька літрів випитої кави народними депутатами та навіть бійка біля трибуни — лише невеликий перелік складових, які були необхідні для ухвалення найважливішого документа держави — Конституції України.
Саме її проголошення означало, що Українська держава відбулася після здобуття незалежності у 1991 році. Вона ж і визначила, що наша Батьківщина буде розвиватись демократичним шляхом та відступить від радянського минулого. Тож День Конституції України теж має особливе значення у житті нашої нації, яка продовжує боротись за свою свободу.
Щорічно День Конституції України святкується в один і той саме день — 28 червня. Тоді й було проголошено найважливіший закон держави після непростого процесу ухвалення її статей.
Конституція України не лише визначила демократичний курс нашої країни, але й закріпила правові основи, незалежність і територіальну цілісність України. Крім того, документ визначив права людини та громадянина у межах держави.
Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, — зазначено у статті 3 Конституції України.
Процес створення Конституції незалежної України почався одразу після того, як наша Батьківщина знову постала на мапі світу окремо від радянського утворення.
З 1991 по 1996 рік існували комісії, які були окремо створені Верховною Радою та президентом, щоб запропонувати кілька варіантів головного закону країни. Однак за всі ці роки дві протидіючі сили так і не змогли домовитись. Тож у цей період діяла Конституція УРСР 1978 року з деякими змінами.
Та саме 1996 рік розставив усі розділові знаки в цій історії. Адже навесні того ж року президентська комісія запропонувала варіант Конституції. Вона б надала чималі права саме голові держави, а парламент зробила б двопалатним.
Водночас комісія ВР на чолі з Михайлом Сиротою спробувала внести певні зміни в даний проект. Однак президенту не сподобалось таке бачення майбутнього документа. Тому голова держави 26 червня зібрав засідання РНБО, де запропонував провести референдум щодо ухвалення президентського проекту Конституції.
Тоді парламентарі розуміли, що в такому разі Конституцію буде затверджено. Самих депутатів зрештою могли розпустити. Звідси з’явилась пропозиція від делегації ВР 27 червня востаннє спробувати ухвалити головний закон держави. А якщо ні — буде так, як прагне президент.
Тож о десятій ранку 27 червня 1996 року спікер ВР Олександр Мороз відкрив пленарне засідання. Посадовець попередив парламентарів, що в цей день доведеться працювати без обідньої перерви. Політик планував закінчити обговорення пізно ввечері, але процес ухвалення статей затягнувся на всю ніч.
Увесь цей час очільник комісії ВР Михайло Сирота стояв біля трибуни та зачитував вголос кожну статтю Конституції й ставив її на голосування. Якщо згодних з положенням було понад 300 осіб, тоді її ухвалювали та переходили до наступної. У разі незгоди доводилось повторно голосувати.
Непросто було з першої ж статті, але найбільш палким виявилась саме друга ночі. Тоді парламентарі та за сумісництвом члени Кабміну отримали повідомлення про потребу провести засідання уряду та покинути сесійну залу. Це могло перешкодити процесу ухвалення статей Конституції, тому спікеру довелось піти на непростий крок — попередити їх, що у разі неповернення вони втратять депутатські мандати. Тож голосування продовжилось.
Та найбільш контроверсійними виявились саме обговорення. Вони стосувались, зокрема, згадки в преамбулі про Бога, рішення використовувати визначення народ України чи Український народ, значення української як єдиної державної мови, автономії Криму, а також питання символіки.
Не минулось і без не зовсім доцільних питань, як, наприклад, пропозиції одного з депутатів визначити у документі святкування Дня Конституції на дві доби.
Та попри все, документ отримав підтримку 315 депутатів. Голосування закінчилось о дев’ятій годині 18 хвилині 28 червня 1996 року після майже доби дискусій та безупинної роботи, яка зрештою отримала назву Конституційна ніч.
Ухвалення Конституції народні депутати вітали гучними оплесками, дехто навіть не стримував сліз щастя, а стіни Верховної Ради вперше всотували звуки гімну України під час святкування епохальної події в історії нашої Батьківщини.
Та незабаром нас чекає ще одне важливе свято. Читай, що означає День української державності та коли його відзначати.
А ще у Вікон є свій Telegram та Instagram. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!