Пес – вірний друг та помічник людини. Завдяки своєму нюху тварина набагато краще вловлює запахи. Спершу люди використовували це, щоб не загубити худобу, а потім, щоб шукати людей, відслідковувати контрабанду на кордонах тощо.
Під час повномасштабної війни вміння собак особливо знадобилися рятівникам ДСНС. З їхньою допомогою вони знаходили людей під завалами та рятували більше життів.
А як готують маленьких воїнів до порятунку людей в єдиному центрі України, розповіли заступник начальника міжрегіонального центру ДСНС Олександр Пачковський та начальник відділення підготовки службових собак Максим Патьоха.
У Ромнах на Сумщині вже 16 років функціонує єдиний навчально-кінологічний центр, де собак тренують для різної роботи, зокрема і для порятунку людей.
Навчають песиків за правилами Міжнародної організації пошуково-рятувальних собак (IRO) уже 12 років. Щоб все було якісно, кінологи у цьому центрі теж проходять відповідне навчання.
Собаки починають свій шлях до рятувальників ще цуценятами. Адже коли їх маленькими забирають від мами, її роль для тварини заміщує кінолог-провідник.
Спершу цуциків просто возять у місто, гуляють лісом, показують різні умови. За допомогою цього оцінюють, наскільки спокійно собака переміщається на різних територіях.
Також їх змалечку привчають до різних звуків, наприклад, вмикають на колонці крики людей чи сирен та проводять різні ігри.
Як зазначає кінолог, гуляти з собакою, показувати їй різні предмети та звуки – також навчання. Інакше собака може боятися машин, сторонніх предметів та гучних звуків.
Надалі собак вчать шукати та виявляти людей, використовуючи для кожної собаки один з трьох підходів тренувань. Дивлячись, який спосіб тренувань пройшла собака, вона може впоратися з такими задачами порятунку:
Відтак собаки-рятувальники мають бути активними та багато гратися. Собаки, які шукають за слідом, повинні вміти концентруватися та бути спокійними.
Насамперед важливо досягти того, щоб тварина отримувала задоволення від роботи. Тому кожна вправа з пошуку людини триває недовго — від трьох до чотирьох хвилин.
За годинку гру повторюють знову, тому за день може вийти чотири-п’ять коротких тренувань, залежно від активності тварини.
Звісно, собакам дають і відпочинок. Щотижня вони стабільно мають один вихідний, а коли їхня активність падає, то перерва зростає до двох днів. Таким чином їм дають змогу засумувати за грою.
Собаки-рятувальники мають знайти людину і показати це гавкотом. Хоч звучить це досить просто, потребує ретельного підходу, підготовки та регулярних ігор із самого дитинства собаки.
Відтак, у тренуванні такого пса беруть участь: кінолог, помічник, який відіграє роль постраждалого, інструктор, який спостерігає і вносить корективи.
Тренування проходять у формі гри й мають такий вигляд: кінолог тримає собаку, доки помічник мотивує його до дії, показуючи іграшки чи корм.
Потім помічник відбігає, а песика відпускають слідом за ним. Коли собака добіжить до помічника, то має лягти поруч і загавчати. Якщо вона погавкала, помічник винагороджує майбутнього рятувальника іграшкою чи кормом.
Собак, які мають знайти людину під завалами, тренують у такому ж складі, однак за іншою методикою: на пошкодженому триповерховому об’єкті, де помічних ховається від песика.
З рівнем підготовки зростає і складність хованки помічника. Спершу він чекає за стіною, а потім може лягати під спеціальні ніші, які імітують завал.
Собаки-рятувальники не мають тягнути постраждалого чи зачіпати зубами. Максимум, собака може пошкрябати поверхню, під якою знаходиться людина, але не саму людину.
Щоб досягти цього, собака має взаємодіяти з помічником. Тож після успішного пошуку, саме він має віддавати їй ласощі чи іграшки.
Для досягнення результатів у тренуванні песика, кінологам треба від чотирьох до шести місяців плідної праці.
В однорічному віці собак вже можна відправляти на перші тести, успішна здача дозволить атестувати тварину разом з кінологом і залучити до реальних операцій з пошуку.
Щороку собаки, які працюють з ДСНС, проходять переатестацію.
За правилами, рятувальниками ці собаки можуть працювати вісім років, після чого мусять іти на пенсію, до люблячої родини.
Наразі у центрі живе 33 песики, 18 з яких доблесно служать рятувальниками. Переважно це німецькі та бельгійські вівчарки, курцхаари та лабрадори. Адже вони краще піддаються навчанню та витриваліші.
Якщо ж ти хочеш взяти до себе песика, який не має дому, читай як підготуватися до цього кроку.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.