Дмитру Гуренку всього 21 рік, але він уже чітко усвідомлює, чим буде займатися у майбутньому. Хлопець навчається в Донецькому національному університеті, що релокувався через бойові дії у Вінницю у 2014 році, на магістерській програмі Управління постконфліктними територіями.
— Це нова програма, яка покликана відновлювати деокуповані області, починаючи від розробки стратегії й закінчуючи залученням у регіон інвестицій та врегулюванням конфліктів серед мирного населення, — розповідає хлопець.
Цю програму Дмитро обрав невипадково. Студент родом із Бердянська, який сьогодні окупований. Його родині довелося переїжджати у Вінницю, але як і всі, хто був змушений покинути дім, Гуренки хочуть повернутися назад.
— Бердянськ — місто з надзвичайним туристичним потенціалом. І я мрію відновити його, як і інші наші міста, що пережили окупацію або досі перебувають під нею.
У мене багато друзів із Донеччини та Луганщини, які мають ідентичне прагнення, — каже студент.
Попри хаотичну вступну кампанію, зумовлену повномасштабним вторгненням, студенти більш свідомо підходили цьогоріч до вибору професії, зауважують в університетах.
Що обирали абітурієнти у 2022 році
До прикладу, в Національному університеті Острозька академія інтерес до спеціальності Національна безпека, зріс майже у половину, а лідером за кількістю зарахованих вступників стала Психологія.
— Такий вибір зумовлений викликами сьогодення, бажанням молоді захищати Україну на освітньому, інтелектуальному, волонтерському фронтах, — каже помічниця ректора з освітнього менеджменту і заступниця відповідального секретаря Приймальної комісії НаУОА Юлія Харчук.
А в Тернопільському національному педагогічному університеті зауважили, що в топі освітніх програм залишаються Середня освіта (Українська мова і література) та Середня освіта (Історія), і найбільше цими спеціальностями цьогоріч цікавилися абітурієнти з південно-східних областей.
— У мене 20 років досвіду на телебаченні й всього рік — за спеціальністю. Я навчався на менеджера-економіста виробничої сфери у Хмельницькому, — каже телеведучий Олександр Педан.
Частково мрії телеведучого Олександра Педана здійснилися. Актором він не став, зате реалізував себе на телебаченні. Однак свій професійний шлях вважає неправильним. Каже, якби обрав “свою” спеціальність, міг би досягти більшого або почати кар’єру раніше.
Ми досі обираємо університет за критеріями, де зручніше, дешевше, престижніше. А не за тим, яку професію прагне здобути дитина.
— Об’їздивши майже всю Україну зі зніманням освітнього тревелу УніверCheck, я зрозумів, що попит буде на різні спеціальності. Як на IT-фахівців, оскільки ця галузь набирає обертів, так і на будівельників та архітекторів, які будуть необхідні нашій країні для відбудови.
А от чи буде потреба в такій кількості юристів, економістів та випускників факультету міжнародних відносин, які завжди є популярними під час вступної кампанії? На жаль, далеко не всі вони працюють за фахом, — каже Олександр Педан.
Телеведучий сьогодні активно займається освітніми проектами, одним з яких є УніверCheck, у якому просувають, зокрема, ідею свідомого вибору дітьми майбутньої професії. Вийшло вже десять випусків про дванадцять університетів. Зараз команда готує другий сезон про ще десятку вишів. Прем’єра запланована на початок 2023 року.
— Ми хочемо познайомити абітурієнтів із професіями, які, переконані, матимуть попит у післявоєнний період. Відштовхуючись від спеціальностей, розповісти, у яких вишах вони зможуть їх опанувати, — каже телеведучий.
Раніше ми розповідали історію Іллі Дорошенка — студента Маріупольського університету — про те, яки жили в місті та роботу навчального закладу.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!