Реабілітація завжди була частиною відновлення людей, які зазнали травм. Зараз ми більше чуємо про реабілітацію військових. Але цей процес можуть проходити й ті, хто просто заламав ногу, пошкодив суглоби тощо.
Сімейна лікарка Віолетта Лійка та реабілітологиня Мар’я Синиця розповіли для The Village Україна, що треба знати про реабілітацію, коли варто звертатися до лікаря та чи може травма дати про себе знати за кілька років.
Насамперед треба пояснити, що при травмі можуть боліти не лише м’язи, а й кістки. Сімейна лікарка Віолетта Лійка пояснює, що кістки мають окістя, а окістя мають нервові закінчення. Тому людина відчуває біль при переломах та тріщинах.
За словами лікарки, якщо людина має хронічні травми, й біль триває понад два-три тижні, то варто звернутися до лікаря.
Крім цього, якщо є ранкова скутість м’язів, то теж варто йти до спеціаліста. Тобто вранці перед тим як встати з ліжка, людині треба півгодини полежати. Ще одним тривожним дзвіночком може бути біль у суглобах уночі.
Віолетта Лійка наголошує, спершу треба звернутися до сімейного лікаря, він збере інформацію і тоді зможе направити до відповідного спеціаліста: реабілітолога, невролога, травматолога, ревматолога, ендокринолога, судинного хірурга та інших.
Людина може травмуватися різними способами, наприклад впасти й забити коліно на льоду. За словами сімейної психологині, травма може хронізуватися, але це не означає, що вона може відгукнутися в майбутньому.
— Наприклад, якщо після падіння людина змогла встати й піти далі, біль не триває довго, немає синця, то можна не звертатися до лікаря. Але якщо з’являється припухлість, велика гематома, синець, обмеження рухів, сильний біль, який не минає після знеболювальних й заважає спати вночі, то треба звернутися до фахівця, — каже Віолетта Лійка.
Фото: Pexels
Віолетта Лійка розповідає, що починати реабілітацію можна тоді, коли гострий біль уже минув і людина почуває себе нормально. Але вона акцентує, що треба підбирати вправи, які показані в конкретному випадку, а не робити самостійно випадкові вправи.
З цим погоджується й реабілітологиня Мар’я Синиця. Вона каже, що можна робити вправи вдома, знімати їх на відео, а потім домовитися про зустріч з реабілітологом, щоб визначити, чи є заняття ефективними. Але ці вправи мають бути визначені спеціалістом.
— Реабілітація після неврологічних захворювань і травм триває довше, ніж після ортопедичних. На швидкість реабілітації впливає вік, вага, рівень активності й стан здоров’я загалом, — розповідає реабілітологиня.
Мар’я Синиця каже, що насамперед треба звернути увагу на температурний режим у приміщенні. Перед виконанням вправ приміщення треба провітрити, а температура має бути 18-21°C. Температурний режим важливий, щоб людина не втрачала забагато рідини і їй не ставало зле.
Важливо підготуватися до заняття, зробити розминку. Завдання загальної розминки — запустити серцево-судинну систему й збільшити температуру тіла.
Потім можна почати основну частину заняття. Стандартне заняття триває від 30-45 хвилин. Треба дозувати кількість вправ за кількістю серцево-судинних скорочень, тобто стежити за пульсом. Якщо він занадто частий, то під час певного періоду реабілітації людині варто припинити виконувати вправи.
Наприкінці заняття треба проводити заминку. Вона передбачає вправи на розслаблення центральної нервової системи й відновлення серцебиття: дихання, розтягування, використання МФР-роликів для самомасажу тощо.
Мар’я Синиця каже, що згідно з класифікатором професій, ерготерапевти й фізичні терапевти в Україні з’явилися лише у 2018 році. Раніше всіх цих фахівців називали реабілітологами. Ерготерапевтів, фізичних терапевтів і реабілітологів за кордоном готують окремо, а в Україні — частково разом, лише згодом майбутні фахівці обирають спеціалізацію.
Специфіка роботи усіх цих фахівців відрізняється. Фізичний терапевт має більше “повноважень”, бо може самостійно ухвалювати рішення щодо проведення реабілітацій без рекомендацій інших лікарів.
Це важливо, бо фахівці інших спеціальностей не завжди поглиблюються у вивчення реабілітації й можуть не знати нюансів, — зауважує реабілітологиня.
За її словами, до реабілітологів можна звертатися не лише в разі скарг на обмежений рух, але й тоді, коли є біль у спині, суглобах, проблеми із поставою й просто за бажання поліпшити форму.
Фізичні терапевти займаються ортопедичними проблемами, пов’язаними з опорно-руховим апаратом, м’язами й суглобами, а ерготерапевти працюють із наслідками неврологічних захворювань або захворювань мозку, наприклад інсульти, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, травми спинного мозку тощо.
Згідно з законом, працювати масажистом можна лише після проходження спеціальних курсів, але реабілітологи також знають техніки масажу й можуть її використовувати у роботі. Часто ми думаємо, що якщо є біль у спині чи м’язах, масаж може допомогти. Але варто пам’ятати, що є випадки, коли масаж може погіршити стан, тому масаж не треба призначати собі самостійно.
Протипоказання до масажу:
Звісно, масаж може допомогти, якщо потрібне відновлення після рутинної фізичної роботи. Наприклад, якщо людина перенапружилася, бо довго була за кермом, її турбує загальний стан м’язів і вона може вказати на велику площу спини, де відчуває дискомфорт.
Але навіть якщо ти можеш вказати на конкретну точку, яка болить, треба бути обережним з масажем. Адже, якщо у людини є “грижа”, вона дає найбільший дискомфорт у попереку, коли людина лежить на животі. Під час масажу проблемне місце можуть стиснути ще більше, а це може призвести до погіршення стану й запального процесу.
Реабілітація може проводитися різними способами. Раніше ми розповідали, що відомо про реабілітацію струмом.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.