Вибухи, бомбардування та фото розтрощених міст, страх за життя дітей. Психіка людей, які звикли до незначних подразників, точно не була готова до такого.
Війна — це не привід закривати очі на нові емоції та самопочуття. Адже ігнорування нових, проте абсолютно нормальних емоцій може зіграти проти вас.
Тримати себе в руках можна лише тоді, коли є чітке розуміння, які емоції ти відчуваєш та як з ними впоратися.
Людині під силу помітити це самостійно, тому ми виділили головні ознаки того, що ваша психіка не може впоратись і ви на межі нервового зриву.
Нервовий зрив — це гострий та вразливий стан психіки, де емоційна реакція на події може бути неадекватна та підсилена.
Людина в цьому не винна. Вона просто не може самостійно впоратися з тим, що відбувається всередині, та вгамувати вир емоцій.
Адже під час війни накопичується багато негативних почуттів: тривога, злість, розгубленість, емоційне виснаження.
Їх не завжди можна дозволити собі випустити назовні.
Дорослі намагаються тримати себе в руках, щоб не показати дітям чи іншим людям свої справжні почуття.
Але якщо постійно пригнічувати ці емоції, то є ризик виникнення загострення, психічного розладу або кризового психічного стану.
Подекуди людина навіть не розуміє, що робить щось не так. Тому важливо підібрати правильні слова.
Це може бути гнів, агресія, лють, плач та дратівливість. Також безпричинні антонімічні перепади настрою, від сміху до сліз тощо.
У таких випадках людина не може заспокоїтися, оскільки емоційна реакція настільки сильна, що її неможливо стримати.
Зазвичай людина не обирає, на кого спрямувати цей емоційний вибух, а спровокувати його може будь-яка дрібничка.
Тому в такій ситуації треба просто дозволити людині випустити всі ті емоції, які вона стримувала.
Вони теж сигналізують про те, що психіка не може впоратися зі стресом.
Панічні атаки проявляються у сильній тривозі.
Страх стає настільки сильним, що утруднюється дихання, пришвидшується серцебиття та з’являється відчуття, що земля втікає з-під ніг.
У таких випадках виділяється забагато адреналіну в кров.
Тому при панічних атаках часто рекомендують фізичну активність — пробіжка, присідання, віджимання тощо.
Ще один вияв психологічного перенавантаження — це повна апатія до того, що відбувається, почуття безнадії та безсилля.
У такі моменти людині важко встати з ліжка, немає бажання до життя та абсолютно байдуже те, що навколо.
Це своєрідний захист психіки від стресу. Вона ніби дистанціює людину від зовнішніх подразників.
Може спостерігатися навіть відсутність інтересу до життя та пригнічення інстинкту самозбереження.
Все тому, що людина почуває повну втрату контролю над ситуацією. Варто поступово повертати в життя певні звички, які були до початку війни.
Наприклад, зберігати розпорядок дня, знайти місце, де людина буде корисною — це може запобігти нервовому зриву.
У цих випадках немає відчуття, що людина відпочила. Спостерігається повна безсильність організму.
Тому людина, наприклад, спить 20 годин поспіль і не відчуває після цього жодного ресурс або, навпаки, не може заснути через думки та тривогу.
У таких випадках варто звернути увагу на емоційний стан. Проговорити вголос, що турбує, які думки не дають спати або від яких хочеться втекти у сон.
Після цього варто поставити собі ціль, яка заряджатиме та не дасть опустити руки.
У такому випадку людина може безперестанку стежити за новинами, оновлювати стрічку в очікуванні нових.
Після такого не залишається жодних сил та емоційного ресурсу ні на що.
Тому важливо перемикнути себе на іншу активність, бажано фізичну, щоб перезавантажитись.
Людина не може запам’ятати навіть найпростіші речі або алгоритми дій.
Злитися на це не варто, адже психіка може блокувати сприймання інформації.
Треба заспокоїтися. Якщо не вдається, то записати те, що забуваєш, щоб була якась певність.
Якщо не вдається впоратися зі стресом самостійно, можна звернутися по безплатну допомогу спеціаліста.
Психологи зараз надають онлайн-консультації. Номери можна знайти в нашому допоміжному матеріалі з контактами лікарів, які готові допомогти.
Також без проблем можна знайти подібні контакти в інтернеті.