Життєві історії

Мати готова була пожертвувати власним життям, щоб окупанти перестали стріляти по машині з дітьми.

Це історія Олександра Федченка, який перетворив свій автосервіс на волонтерський центр.

Доля вижити: як рятували Гошу після потрапляння ракети в підвал.

Це історія про сім’ю з Чернігова, яка була тяжко поранена. Родичі втратили одне одного на понад два тижні.

Зранку 24 лютого стало одразу чутно вибухи та запуски ракет. І без новин по телевізору чи радіо стало все зрозуміло. Тікати від переляку хотіли навіть тваринки в притулку.

Дмитро Юрін майже три години плив крижаним Азовським морем, щоб вирватися з блокадного Маріуполя.

Пані Олену було поранено під час обстрілу Волновахи, вона втратила зв’язок з рідними та не думала, що їх іще побачить.

Відверта і болюча розмова з 26-річною українкою, яка з трьохмісячною дитиною рятувалась від російських військ з Бучі, а потім і з Бородянки.

Витончена мама трьох дітей та лікарка-терапевтка за професією Ірина Язова й досі не вважає, що зробила щось надзвичайне. Лікувати людей — для неї обов’язок.

Як колись у концтаборах нацисти під час Другої світової, у двадцять першому столітті ті, хто називають себе визволителями, не давали людям вночі навіть заплющити очі.

Дев’ятикласниця Альона веде свій щоденник війни, який не залишив байдужим тисячі людей.

Історія жінки, яка пережила 36 днів пекла й відчула, що таке російське “звільнення”.

Рідний дім чоловіка в Бучі, й зараз це багато про що говорить. Він заїкається, а сказати щось вдається лише тоді, коли палить цигарку.

Це історія захисниці Ірини Цибух про те, що відчувають українські військові, коли дивляться наші новини.

Історія родини з Чернігова, яка провела три тижні, переховуючись у підвалах майже без їжі, води, світла, газу та опалення.

Воллі воював з терористами в Іраку, Сирії та Афганістані. Тепер щодня допомагає нашим військовим боронити Україну.