Кібербезпека в окупації: як захистити особисту інформацію

Зараз деякі території України перебувають під російською окупацією. На них ворог використовує кіберпростір для досягнення своїх цілей: розповсюдження неправдивої інформації, а також отримання даних власників пристроїв.

Тому в кіберпросторі потрібно дбати про безпеку. Особливо у воєнний час. А значить, ми маємо захиститися від ворожих дій.

Кіберзахист на окупованих територіях

1. Не користуйтеся відкритим Wi-Fi для онлайн-банкінгу та передання конфіденційних даних.

2. Встановіть VPN. Це може бути ExpressVPN, Surf Shark, CyberGhost VPN, NordVPN або інші.

Але будьте обачними: існує багато російських VPN, які можуть передавати ваші дані. Користуйтеся західними версіями ProtonVPN, TunnelBear, Psiphon, Mullvad тощо.

Зараз безліч VPN-сервісів пропонують безкоштовні тарифи для українців, та надійніше придбати платний тариф, використовувати його на всіх пристроях і ніколи не вимикати.

3. Завжди блокуйте телефон/ноутбук/планшет після закінчення роботи.

4. Вимикайте геолокацію у фоновому режимі роботи девайсів. Так ваші переміщення важче буде відстежувати.

5. Обмежте кількість особистої інформації, яка зберігається у телефоні: домашня адреса, відомості про родичів тощо.

Безпечний смартфон

Якщо ворог вилучить телефон, то є можливість за допомогою криміналістичних заходів відновити та проаналізувати інформацію. Тому привчіть себе до регулярного видалення з пристроїв всієї чутливої інформації, яка може видатися ворогу провокативною.

Але:

Не вичищайте телефон до “стерильності” – це також викличе підозру у ворога. Залиште нейтральні відео, музику тощо.
Вимикайте автозбереження медіафайлів з переписок на телефоні (Telegram, Viber, Whatsapp).

Зрозуміло, що є ризик втратити необхідну інформацію, контакти близьких та екстрених служб. Тому найнеобхіднішу інформацію варто зберегти за межами пристроїв: записати на папері, фото та відео завантажити у хмарне сховище (Google Drive, iCloud).

Що варто видаляти:

Будь-яку патріотичну інформацію.
Жарти та меми про ворога.
Фото військових, навіть рідних і друзів та й окупантів теж.
Фото, що засвідчують воєнні злочини росіян.
Резервні копії смартфона.
Групи та переписки, які можуть становити загрозу для вас або близьких, військових ЗСУ.

Читати на тему

Як дізнатися, чи прослуховують мій телефон? Пояснює експерт з кібербезпеки

Швидше розряджається телефон і різко зріс трафік? Можливо, тебе прослуховують! Дивись, як перевірити гаджети на прослуховування.

Безпечний інтернет

На окупованих територіях можливе перехоплення та прослуховування розмов. Тому варто розділити мобільний голосовий зв’язок та мобільний інтернет-зв’язок.
Звичайні дзвінки, смс-повідомлення повністю контролюються тими, хто контролює інфраструктуру мобільного оператора.
Не варто говорити чи писати в смс важливу інформацію, краще скористатися будь-яким месенджером. Інтернет-зв’язок вважається більш захищеним від перехоплення, якщо ви користуєтесь популярними сервісами, такими як WhatsApp, Signal, Facebook тощо.
Якщо ж ви користуєтесь російськими сервісами, на кшталт vk, mail, yandex, sip-телефонія, то спецслужби РФ мають повний доступ до всіх даних, які ваш пристрій передає цьому сервісу – геолокація, ІP-адреса, вміст розмов, дані про використання інших програм і сервісів та багато іншого.
Встановіть програми, які перевіряють телефон на наявність шпигунських застосунків чи файлів (для iPhone – iVerify, Android – Root Checker App).
При перетині кордону під час евакуації на ворожих блокпостах можуть скопіювати дані з пристрою, підсадити шкідливу програму. Встановіть антивірус на пристрої з Windows – але не російського виробництва (можна Norton, Avast, Bitdefender, AVG, McAfee або інші)

Спеціалісти рекомендують антивірусні програми: Avast, ESET, McAfee, Zillya.

Завантажувати антивірус потрібно тільки з офіційного сайту розробника чи з перевірених джерел (Play Market, App Gallery, App Store і Google Play), щоб не потрапити на підробку. Регулярно оновлюйте антивірус.

Також перевіряйте антивірусом USB-накопичувачі та інші пристрої, які підключаєте до комп’ютера.

Як безпечно переглядати сайти

Що насправді захищає режим конфіденційності у браузері? Мешканцям окупованих територій може стати у пригоді анонімний перегляд, але треба знати деякі особливості його використання.

Попри те, що режим конфіденційності додає певного захисту в інтернеті, експерти кажуть, що він не запобігає повному відстеженню користувача.

Параметри конфіденційності мають різні назви — приватний перегляд у Safari та Firefox і режим анонімного перегляду в Chrome, але функціональні можливості подібні.

У цих приватних режимах вибраний браузер не веде журнал відвіданих сайтів, кешованих сторінок або збережень.

Safari має вибір Приховати IP-адресу окремо від режиму приватного перегляду, який, коли ввімкнений, надсилає інформацію двом різним об’єктам. Причому один отримує IP-адресу користувача, але не вебсайт, який передивляються, а інший отримує вебсайт, але не IP-адресу.

Тож жоден не має повної інформації про користувача. Інші браузери також мають параметри маскування IP-адрес, як-от розширення VPN або можливості вимкнення Geo IP, що не дозволяють браузерам повідомляти вебсайт про місцеперебування користувача.

Chrome дає можливість користувачам блокувати сторонні файли cookie навіть у режимі анонімного перегляду, а Firefox додав функції повний захист файлів cookie, а також розумне блокування, щоб дозволити стороннім авторизуватися через такі сайти, як Facebook або Twitter, і водночас працювати над запобіганням відстеження.

Окрім режимів приватного перегляду, є інші способи збільшити цифрову конфіденційність.

VPN приховує IP-адресу, щоб зробити користувача більш анонімним в інтернеті.

Експерти з питань конфіденційності засвідчують, що користувачі інтернету також можуть обрати браузер Tor, безпечний та анонімний варіант, що використовує кілька проміжних серверів, аби не дозволити повністю відстежувати діяльність.

Та експерти все ж підкреслюють, що онлайн-активність користувачів інтернету принципово не є конфіденційною, незалежно від налаштувань браузера. І хоча очищення історії вебперегляду та спорожнення кеш-пам’яті файлів cookie ускладнює відновлення даних для третіх сторін, це все одно є можливим за допомогою певних інструментів.