Про плани росіян, зброю для ЗСУ, Крим та ескалацію війни — гучне інтерв’ю Залужного для The Economist

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний — загалом не дуже публічна особистість. Він надає перевагу не голослівному піару, а сухим розрахункам та військовим стратегіям.

Тож зустріти його в медіа вдається не часто. Однак нещодавно він дав інтерв’ю виданню The Economist, у якому розповів про своє бачення війни, тактику росіян, загрозу нового нападу окупантів та що потрібно Україні для перемоги.

Ми публікуємо уривки з інтерв’ю українського генерала. Читай, до чого зараз готуються ЗСУ та їхні противники.

Про особисте бачення війни

Для Валерія Залужного війна в Україні почалась у липні 2014 року.

Я прочитав багато книжок, закінчив усі академії із золотою медаллю, все теоретично розумів, але не розумів, що таке війна насправді.

Але за вісім років війни, до 2022 року, і я, і такі, як я, все це чудово зрозуміли, — ділиться він.

За словами Залужного, те, що відбулось 24 лютого, — це збільшення масштабів війни. Якщо раніше фронт був 403 км, то в лютому він розтягнувся до 2500 км.

Тепер українські захисники (попри те, що мають менше сил та ресурсів, ніж росіяни) застосовують усі свої навички, знання та досвід, які здобули протягом восьми років.

Звичайно, ми розуміли, що не вистачає сил. Нашим завданням було розподілити менші сили так, щоб нетрадиційною тактикою зупинити натиск, — пояснює головнокомандувач.

Фото: Генштаб ЗСУ / Facebook

Тактика росіян

Не взявши Київ, росіяни зосередились на Донбасі, щоб зберегти ресурси, які залишилися. Зараз там ситуація непроста. Загарбникам доводиться знову думати, як вийти з цього стану.

— Тому, швидше за все, вони шукають способи зупинити (бої — ред.) і отримати паузу будь-якими способами: обстрілюючи мирних жителів, залишаючи наших дружин і дітей замерзати на смерть.

Їм це потрібно для однієї простої мети: їм потрібен час, щоб зібрати ресурси та створити новий потенціал, щоб вони могли продовжувати досягати своїх цілей, — каже генерал.

Паралельно росіяни роблять усе можливе, щоб ми не перегрупувалися і не завдали їм удару. Тому вони ведуть бої на лінії фронту протяжністю 1500 км, щоб стримувати та виснажувати ЗСУ.

Самі ж окупанти, на переконання Залужного, найімовірніше, десь за Уралом готують нові ресурси. Та навіть якщо Путін залучить ще мільйон людей в армію, це все одно не дасть бажаного результату.

Бойовий потенціал буде дуже низьким, а ресурси не вдасться наростити кількісно та якісно.

Фото: Генштаб ЗСУ / Facebook

Що потрібно Україні для перемоги

Для перемоги у війні потрібні ресурси, правильна тактика та ефективні рішення. Тоді можна очікувати позитивного для себе результату.

Ми вже через низку операцій зрозуміли, що головне — не боятись цього ворога. З ним можна боротися, з ним треба боротися сьогодні, тут і зараз.

І в жодному разі не можна відкладати це на завтра, бо будуть проблеми, — вважає Залужний.

Тож Україні потрібно передусім втриматись на своїх позиціях та за допомогою наших партнерів дуже чітко відстежувати, як, де й до чого готуються росіяни. 

По-друге, ЗСУ потрібно підготуватись до нової ескалації війни, яка може статись у лютому. 

Дуже важливе для нас стратегічне завдання — створити резерви і підготуватися до війни, яка може відбутися в лютому, в кращому випадку в березні, а в гіршому — наприкінці січня.

Може початися не на Донбасі, а в напрямку Києва, з Білорусі, не виключаю і південного напрямку, — прогнозує Залужний.

Фото: Генштаб ЗСУ / Facebook

Генштаб уже зробив усі розрахунки, якої зброї та у якій кількості потрібно ЗСУ. Зокрема, йдеться про танки, артилерію, БМП, БТРи, протиракетну та протиповітряну оборону тощо. 

— Зараз маємо коефіцієнт (ефективності роботи ППО — ред.) 0,76. Росіяни використовують його, коли планують свої атаки. Це означає, що замість 76 ракет вони запускають 100.

А 24 проходять і досягають цілі. А що дві ракети роблять з електростанцією? Вона два роки не працюватиме, — зазначає головнокомандувач ЗСУ.

При цьому спеціалісти НАТО вже знають усі потреби України. Уже в нас працюють норвезько-американські системи ППО NASAMS, німецькі IRIS-T. Але їхню кількість потрібно нарощувати.

Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібно 300 танків, 600–700 БМП, 500 гаубиць. 

Тоді, думаю, цілком реально вийти на рубежі 23 лютого. Але двома бригадами я не зможу, — констатує Залужний.

Однак, за його словами, наразі в українській армії достатньо кадрів. Нам не потрібні ще “сотні тисяч”. Але ЗСУ необхідна зброя.

Читати на тему

Запах війни не можна було сплутати! Перше інтерв’ю Валерія Залужного за сім місяців повномасштабного вторгнення

Валерій Залужний дав інтерв’ю виданню Time — ми зібрали найцікавіше.

Про звільнення Криму

Для того, щоб дістатися до кордонів Криму, на сьогодні нам потрібно подолати відстань у 84 км до Мелітополя. 

Нам, до речі, цього достатньо, тому що Мелітополь дав би нам повний вогневий контроль над наземним коридором. З Мелітополя ми вже можемо обстрілювати Кримський перешийок тими ж HIMARS тощо, — зазначає генерал.

Утім, усе зводиться знову ж таки до ресурсів, які потрібні для формування боєздатності армії. Адже війна в Україні зараз триває на рівні масштабів Першої світової.

— З такими ресурсами я не можу проводити нові великі операції, хоча ми зараз працюємо над ними. Вони вже в дорозі, але ви їх ще не бачите. Ми використовуємо набагато менше снарядів, — розповідає Залужний.

Фото: Генштаб ЗСУ / Facebook

Про мобілізацію в Росії

Російська мобілізація спрацювала. Це неправда, що їхні проблеми настільки жахливі, що ці люди не будуть воювати. Вони воюватимуть. Цар каже їм іти воювати, і вони йдуть воювати.

Я вивчав історію двох чеченських воєн — все було так само. Можливо, вони не так добре оснащені, але вони все одно становлять для нас проблему, — зізнається головнокомандувач ЗСУ.

За його оцінкою, росіяни мають резерв у 1,2–1,5 млн осіб. Зараз вони готують близько 200 тисяч нових солдатів. Залужний не сумнівається в тому, що окупанти знову спробують піти на Київ.

Історія головнокомандувача ЗСУ — це не про зіркову публічність, а про наполегливу та методичну працю.

Валерій Залужний щабель за щаблем підіймався сходинками своєї військової кар’єри протягом багатьох років та заслужив довіру як армії, так і народу. Читай більше про українського генерала.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!