Забрала юності роки та змусила пізнати пекло: історія 21-річного бійця, який віддав свою молодість війні

Про що мріє парубок у свої 18 років? Про щасливе майбутнє чи життя одним моментом? Цей хлопчина й забув про свої давні бажання, адже одразу після досягнення повноліття пішов на війну.

21-річний навідник артилерії 28 ОМБр на псевдо Студент тільки згадує, як після російської анексії Криму та окупації частини Донецької та Луганської областей, не міг далі спокійно жити далі.

Тому відклав плани стати поліцейським та займатись легкою атлетикою. Натомість взяв у руки зброю та відповідальність за те, яким буде майбутнє його Батьківщини.

Одразу після підписання контракту з ЗСУ парубок вирушив в зону ООС. Та зізнається, все, що відбувалось тоді, не йде у порівняння з сучасною повномасштабною війною.

Стало набагато спекотніше, — передає слова військового офіційна сторінка 28 ОМБр.

Студент розповідає, що найважчими для нього видались перші дні повномасштабної війни. Тоді було необхідно стримувати наступ противника на Південному напрямку з окупованого Криму. Це були найжорсткіші “дуелі”, за словами військового.

Та складнощі полягали не лише в інтенсивності боїв, але й емоцій, які виникали після нових втрат. Так під час першого виїзду Студент з побратимами потрапили під щільний мінометний обстріл, у якому загинуло два офіцери.

Далі ми виходили як розрахунком проти розрахунку, так і батареєю проти батареї. Рівень небезпеки зашкалював завжди.

Не менше почуттів вирувало у душі хлопця, коли бригаду переводили з Південного на Східний напрямок. Студент ділиться, що навіть хвилювався трохи, адже відповідальність стає вищою, як і накал боїв.

Коли ж розпочалась робота, то ані на роздуми, ані на емоції зайвого часу не залишалось. А ось відчуття впевненості у власних силах зростало. Так Студент згадує, як під час ворожого наступу вдалось щільно накрити вогнем піхоту окупантів.

Тоді наші хлопці лежали в окопах та очікували найгіршого, проте ми встигли завдавати кілька ударів. Чесно, мені навіть досі здається, що я чув, як наші дякували.

Та найкращим звуком для Студента все ж таки буде сповіщення про перемогу України. А поки він продовжує виконувати щоденно свої бойові завдання та сподіватись, що все ж таки здійснить давню мрію та зможе залишити пекло війни у минулому, хоч вже і разом зі своєю молодістю.

Читати на тему

Втратив руку, отримав понад 60 уламків та просто дивом вижив — історія військового, що не впав у відчай

Військовий розповів про бої у гарячих точках та тяжкі поранення.

Усе міняється, коли опиняєшся у бліндажах на передовій. Починаєш цінити кожен ранок та можливість випити розчинну каву. Читай, як проходять будні бійців 110-ої механізованої бригади на позиціях.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!