У свої 27 років він врятував сотні поранених. Оминаючи ворожі міни, маневруючи під ворожими ракетними та артилерійськими обстрілами, з позицій на пекельному Донецькому напрямку бойовий медик 128 бригади Антон витягає побратимів.
Два роки тому, коли російські ракети почали розриватися по всій країні, Антон був студентом та одночасно працював медбратом. Стати корисним не в тилу, а на передовій вирішив одразу. І тепер 27-річний військовий вивозить поранених бійців на Донецькому напрямку.
Найважливіше — це швидко забрати пораненого з поля бою. Зараз це дуже складна ситуація, дуже велике навантаження.
Медичні навички вдосконалював на практиці. Страшний досвід бойовий медик отримує майже щодня.
Військовий зізнається, кожна евакуація — це величезний ризик, але в цьому випадку виправданий, адже від його дій залежить доля побратимів.
Потрібно завжди знати, куди ти йдеш, тому що все заміновано.
Також небезпека полягає у тому, що ворог усе бачить, бо має дуже багато дронів.
Навантаження на медиків розповідає шалене — уламкові та мінно-вибухові поранення, ампутації, важкі контузії. Працювати доводиться на передніх позиціях, просто під носом у ворога. За одну евакуацію Антон часом вивозить з десяток поранених.
Емоції не зовсім відключилися. Я відчуваю на собі, що є тотальне виснаження. Вже емпатії якоїсь нема. Але це добре, тому що це заважає.
Два роки без ротації та нелюдська втома — ніщо, твердить військовий, у порівнянні навіть з одним врятованим життям. А таких на рахунку бойового медика — сотні.
Антон упевнений, війна обов’язково закінчиться нашою перемогою. Вже тоді мріє знову повернутися до студентського життя та отримати диплом медика. Каже, його мрія — рятувати людей.
Також стати парамедиками у перші тижні повномасштабного російського вторгнення вирішили Олексій та його батько Станіслав. Читай сильну історію батька і сина, які рятують життя на фронті.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!