47-річний Василь Курилович воював у складі 14-ї ОШБр Червона калина. За півроку служби він зазнав важкого поранення — втратив обидві ноги та пальці на руці. Але заради сім’ї зміг вижити та нині мріє стати на протези й допомагати бійцям вже в тилу.
Втратив дві ноги, але не бажання жити — історія Василя Куриловича
— Вдихаю повітря, а кров виходить з мого організму. Думав, це все. І взяв у руку запорізької землі. Привезуть мене додому, будуть ховати, а в кулаці земля, за яку воював. Але згадав, що вдома мене чекають малята, сім’я. Викинув землю, думаю, треба зібратися з силами, я мушу.
Василь був на межі життя та смерті. Доки чекав на допомогу, каже, перед очима промайнуло все життя. У чоловіка задовго були накладені турнікети, тому врятувати ноги не вдалося.
Усе сталося під час варти на спостережному пункті. Спершу прилетів ворожий снаряд, уламки вбили одного та поранили ще двох побратимів. Під час евакуації боєць відстав і потрапив під удар російського дрона. Каже, той випадок і війна зробили його сильнішим.
Нелегко було розповісти дружині про те, що трапилося. Але він неї почув бажані слова підтримки. Василь хвилювався, як діти сприймуть його нового.
Щодня Василь зідзвонюється з малечею, яка дуже на нього чекає. Аби зустріч відбулася якнайшвидше, Василь робить усе можливе у реабілітаційному центрі. На чоловіка чекає остеоінтегрувальне протезування. Після реабілітації Василь хоче допомагати ветеранам.
Раніше ми розповідали про парамедиків, яким доводиться рятувати росіян.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!