29 серпня 2024 року — 11 років битві за Іловайськ. Її називають найбільшою трагедією нинішньої війни часів АТО. Бій за Іловайськ — підступний розстріл українських підрозділів ЗСУ, Нацгвардії, прикордонників та добровольців, які були змушені виходити так званим зеленим коридором з оточення.
Тоді, у серпні 2014 року, відбулося і пряме вторгнення багатотисячних російських підрозділів, яке не помітив світ.
З 2019-го Указом Президента, 29 серпня в Україні — День пам’яті тих, хто загинув у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Росіяни розстрілювали наших захисників упритул: 11 років від Іловайської трагедії
Влітку 2014-го наші війська успішно проводять АТО і крок за кроком поступово витісняють російські терористичні війська з території Донецької та Луганської областей та впевнено звільняють міста і села.
18 серпня перші добровольчі батальйони МВС та підрозділи ЗСУ увійшли у великий залізничний вузол Іловайськ, за 40 км південніше Донецька та закріпилися у місті. Там почалися міські бої.
Звільнення Іловайська дозволяло б нашим військам заблокувати з півдня підрозділи проросійських бойовиків і продовжити зачистку сходу України. Щоб цього не допустити, Росія стягнула до кордону щонайменше 45-тисячне угруповування та почала масовані обстріли зі своєї території.
У ніч з 23 на 24 серпня 2014 року Росія здійснила наймасштабніше пряме вторгнення на Донбас за весь період АТО. 3,5 тисячі особового складу та 60 танків, понад 300 бронетранспортерів зайшли у Донецьку область.
Сили оборони України опинилися в оточенні, тоді військове керівництво домовилося про зелений коридор, Москва пообіцяла випустити наших захисників. Та 29-го серпня росіяни порушили домовленості — впритул розстріляли з важкого озброєння колони наших військових.
Тоді, за офіційними даними, загинуло щонайменше 366 українських воїнів, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.
Доброволець батальйону Донбас Михайло Ніколов на псевдо Лєрмонтов вижив, але пораненим потрапив у полон. Після звільнення продовжив воювати.
Мотивація була шаленою. Мотивація була не просто звільнення окупованих територій від сепаратизму, а Криму від російських військ. Це було перетворення України — ми всі були виховані в ідеях Майдану.
— Ті бійці, що залишилися живі з батальйону Донбас, виступали, писали та казали, що росіянам вірити не можна, російським офіцерам вірити не можна, треба готуватися до нового вторгнення, — додав Михайло.
У День пам’яті захисників України скажіть дякую кожному герою і вшануйте пам’ять, тих хто віддав життя за нашу свободу.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!