Фото Pexels Ти — егоїст/(-ка)! Невже так складно зробити те, що прошу я?! Чув/(-ла) таку фразу на свою негативну відповідь стосовно того чи іншого прохання? Що ж, вітаємо: ти знаєш, що таке асертивність і вправно володієш словом “Ні”. Однак досить часто нам важко відмовляти рідним, близьким, друзям чи навіть ледь знайомим людям — ми відчуваємо сором, дискомфорт та провину. То що ж таке асертивність та чому так важливо вміти відмовляти — про це розповіла психологиня методу КПТ Марина Вільшанська у своєму Instagram. Також редакція Вікна-новини ексклюзивно розпитала в експертки, як на наше невміння казати “Ні” впливає виховання. Асертивність: що це таке Асертивність — це вміння відстоювати власні інтереси та точку зору, не порушуючи при цьому кордонів іншої людини. Люди вчасно та легко кажуть “Ні”, якщо цього вимагають обставини та вони самі. Асертивність також називають мистецтвом дипломатії, ця характеристика людини передбачає дотримання балансу між “треба” та “хочу”, не впадаючи у крайнощі. Асертивність виникає внаслідок визначення особистісних меж та кордонів, які перетинати іншим людям — зась. Про це детальніше розповіла Марина Вільшанська. — Особистісні межі — це дуже умовне поняття, яке означає той кордон, який не можна перетинати певним людям. Межі можуть бути дуже різними для близького і далекого кола знайомих, у кожної людини мають бути межі, перетинати які не можна нікому. Це означає сталість та чіткість цих кордонів. Якщо знайомі можуть рухатися відносно кордонів, стаючи ближчими чи віддаляючись, то межі рухатись не можуть — це наче паркан, що не можна посунути. Як пояснює психологиня, межі кожен визначає самостійно. Щоб зрозуміти власні, можна створити список конкретних дій, які є прийнятними для тебе, а які — табу. До списку також варто додати групи людей, які можуть робити ті чи інші речі, і вони будуть в межах комфортних для тебе кордонів. Рexels Чому нам важко відмовляти іншим Психологиня методу КПТ Марина Вільшанська пояснює: найчастіше причиною є невміння відстоювати свої межі та проблеми із самооцінкою. — Людина може відчувати страх бути покинутою через відмову, а тому намагається будь-що догодити іншим. Зазвичай такі труднощі виникають ще в дитинстві через проблеми з комунікацією в сімʼї. Наприклад, якщо на думку дитини не зважали, а її намагання відстоювати себе — суворо каралися, — каже експертка. Тоді маленький мозок фіксує причинно-наслідкові звʼязки та навчається, що захищати себе — не має сенсу і може бути небезпечно, краще підкоритися і таким чином заслужити увагу та любов. Звісно, це не єдина можлива стратегія поведінки, але один із поширених варіантів розвитку подій, який також пояснює страх відмовляти. Часто причиною невміння відмовляти є також й сором. Людині соромно, бо має ті ж проблеми із самооцінкою, або присутні маніпуляції з боку того, хто просить про щось. Також на це впливає тиск соціальних стереотипів (наприклад, що ми маємо безкорисно допомагати, бо це прийнятна поведінка для суспільства) та інше. — Питання не в тому, чому цей сором виникає, а яку функцію він виконує і що ми робимо з ним. Можна спробувати відсторонитися від думок, що викликають сором, і знайти реальні аргументи За та Проти відмови, — пояснює Марина Вільшанська. Факти мають більше сили, ніж емоції, тому ухвалювати рішення краще спираючись на них. Наприклад, людина може думати: “Якщо я відмовлю, це свідчитиме про те, що я поганий/(-а) друг/подруга”. Тоді краще постав собі кілька запитань: які є реальні причини так думати або не думати? В яких ситуаціях ти ще проявився/(-лася) як поганий друг, а в яких — як хороший? Яке значення вкладене в ці поняття і чи стала б інша людина для тебе поганою через відмову в аналогічній ситуації? І вже відштовхуючись від аргументів, можна знайти альтернативну, більш реалістичну та корисну думку. Читати на тему Образити себе чи “близьку” людину? Психологи про те, як захищати особисті кордони Набридли докори з боку родичів? Розкажемо, як правильно захищати особисті кордони. Як казати “Ні” та покращити асертивність — Якщо питання захисту особистісних меж для тебе — головний біль, то це допоможе не тільки розібратися в тому, чим вони є і як їх відстоювати, а й дасть конкретну формулу дій у цій справі, — каже психологиня Марина Вільшанська. Щоб покращувати свою асертивність, потрібно постійно тренувати вміння відстоювати себе, а отже — мати сміливість говорити про свої почуття і потреби, брати на себе відповідальність щодо їхнього захисту. Я люблю формулу неконфліктного спілкування, яка дозволяє грамотно і просто побудувати діалог та враховувати свої й чужі межі. Що сталося + мої почуття і мої потреби (через Я-висловлювання) + почуття і потреби співрозмовника = прохання або рішення. Рexels Психологиня каже: варто вчитися пояснювати свої почуття та потреби екологічним способом, не переходячи на особистості, образи та не перетинаючи кордони іншої людини. Говори мовою фактів. Не вживай конструкції: “Ти ніколи мене не слухаєш, бо тобі чхати на мене!”, а кажи: “Я просив/(-ла) передзвонити, коли ти дістанешся, але цього не сталося — можеш пояснити причину?” Кажи про свої переживання та почуття, а не грай у вгадування. Замість: “Ти знову бубниш собі під ніс!”, обери: “Я не почув/(-ла), чи не міг/могла б ти повторити?” Співробітництво, а не обмін звинуваченнями. Не кажи: “Я хочу просто нормально поговорити, а ти мене не чуєш!”, а поясни: “Я бачу, як ти сердишся, коли я ставлю багато питань, але мені дуже важливо проговорити ці моменти, щоб почуватися спокійніше — можеш допомогти мені?” Користуйся проханнями, а не вказівками. Жодних: “Якщо ти підеш туди ввечері, я з тобою не розмовлятиму!” А краще: “Мені самотньо без тебе, я хочу проводити більше часу разом. Коли ми можемо запланувати вечір тільки удвох?” Якщо ж відмовляти все одно дуже складно, психологиня радить розібратися в причині таких думок. Можливо, тобі варто звернутися з цим запитом до фахівця. — Вміння відстоювати себе та свої інтереси зазвичай будується на доброму фундаменті турботливого ставлення до себе. Тому якщо з останнім є проблеми, звернутися до спеціаліста варто, щоб сформувати гармонійні стосунки з собою і натренувати цю навичку. Це допоможе не просто технічно виконувати рекомендації, а йти шляхом правди з собою та іншими, довіряти собі та своїм потребам, вміти озвучити їх, не порушуючи водночас кордонів інших людей. Водночас інколи виникає враження, наче тебе та твою думку не хочуть почути. Як говорити так, аби до тебе дослухалися, ми писали в іншому матеріалі.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: Поради психолога Джерело Instagram Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Образити себе чи “близьку” людину? Психологи про те, як захищати особисті кордони Набридли докори з боку родичів? Розкажемо, як правильно захищати особисті кордони.