Статеве виховання не обмежується темами використання презервативів, хвороб, які передаються статевим шляхом та менструації.
Вона має великий арсенал важливих тем, обговорення яких стає запорукою здорових стосунків у майбутньому, розуміння своїх потреб, знання своїх кордонів та повнішого життя загалом.
Магістр психології та педагогіки вищої школи, психолог-консультант, лектор, аспірант кафедри психології та педагогіки Ілія Єлисей Касторних розповів, коли треба починати статеве виховання, у якому віці розпочинати статеве життя та які головні принципи здорових стосунків.
Статеве виховання треба починати вже тоді, коли дитина вчиться говорити. Але з чого почати?
Не треба червоніти чи знаходити замінники для слів пеніс та вульва. Адже привчити дитину до альтернативних назв статевих органів: квіточка, коржик, прутик тощо — найстрашніше, що батьки можуть зробити.
Ілія Єлисей поділився однією показовою історією, яка демонструє, як сильно такі замінники можуть нашкодити: одна мама привчила доньку називати вульву — печивом. Дівчинку з малих років гвалтував батько.
Одного разу вона прийшла у садочок і сказала виховательці: мій батько увесь час хоче моє печиво, а я не хочу йому давати. На що вихователька відповіла, що чемні дівчатка завжди діляться. І такі історії зовсім не поодинокі.
Адже наголос на приватності власних та чужих інтимних місць передовсім навчає дитину кордонів. Так, треба навчити її не порушувати інтимність сторонніх і не дозволяти порушувати свою.
Бо нікому не можна торкатись інтимних місць. Тільки так дорослі можуть запобігти дитячому харасменту та зґвалтуванням, — каже експерт.
У дітей виникає чимало запитань, деякі з них можуть змусити червоніти. Так, наприклад, як реагувати на запитання про секс?
Психолог каже, що варто пояснити, що секс — це не тільки спосіб народження дітей, а й комунікація між закоханими, впізнавання одне одного. Так люди досліджують свого партнера. Це може призвести до шлюбу, а може бути просто частиною близьких стосунків.
Коли прийде час, батьки мають поговорити зі своєю дитиною про мастурбацію. Це питання нормального статевого дозрівання, дорослішання та вивчення себе, тож його навіть треба порушувати. Та в якій формі?
Мама може обговорити це з дівчинкою, а тато — з сином. Важливо проговорити тему мастурбації, як норму. Це допоможе дитині не надто цим захопитись, а впустити у життя як частину дорослішання та підготовки до статевого життя.
Експерт зазначив, що усі забобони та заборони негативно впливають на підліткову психіку та самосприйняття у подальшому житті загалом. Тож стидати дітей за це чи придумати байки про волохаті долоні — майже злочин.
Варто розповісти, що перший статевий досвід краще починати після 18 років. Адже з цього віку фізіологія і психіка стає більш сталою.
З медичної точки зору до 18 років жіночий організм надто тендітний, його легко пошкодити. В результаті можна отримати хронічні проблеми статевої системи та травми: хронічний вагінізм, кандидоз, також є ймовірність примусу чи грубого поводження.
Проте забороняти до 18 років статеві стосунки — абсурд. Усе, що треба — навести аргументи та проговорити усі можливі сценарії.
Проінформованість та обізнаність дає змогу підходити до питання усвідомлено, адже діти — не дурні й теж не хочуть собі нашкодити.
Є ще низка питань, які слід обговорити. Так, хлопчикам треба розповідати про комунікацію з дівчатами, а також про те, що з 13 років варто носити із собою презервативи.
Це не означає, що треба обов’язково займатися сексом, якщо ти носиш презервативи. Але це шлях до відповідальності за здоров’я та дорослості.
Також не можна забувати про тему сексу у стані алкогольного сп’яніння. Треба зауважити, що це не здорово і не корисно. Що будь-який акт комунікації, а секс саме ним і є, має відбуватись свідомо і за згодою обох учасників комунікації.
Багатьох батьків турбує, що обізнаність дитини про гомосексуалізм може призвести до того, що вона захоче спробувати. Навіть якщо цікавість колись призведе до спроби, це ще ні про що не свідчить.
Біологами вже давно доведено, що гомосексуальність — це фізіологічна особливість. Тож дай своїй дитині простір, щоб вона могла скласти власне враження про свої потреби та прихильності.
Тиск соціуму може завдати значно більше травм та переживань. Адже немає нічого гіршого, ніж приховувати свою природу й бути з людиною іншої статі, бо так треба, так заведено.
Головне — вміти озвучувати свої потреби партнерові та обговорювати, які очікування та запити має кожен.
Проте, все ж варто пам’ятати, що спершу люди ділять емоції, інтелектуальні вподобання, а вже потім постіль. Стосунки, що побудовані на хтивості, не мають ніякого здорового розвитку, і часто призводять до співзалежності.
А яка ситуація зі статевим вихованням в Україні зараз? Читай результати дослідження про те, скільком підліткам розповідають про секс та статеве дозрівання.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.