Фото Pexels Побудувати довірливі стосунки зі своєю дитиною складно. Часто батьки не можуть знайти спільну мову з підлітками, жаліються, що діти мають складний характер та не можна ними впоратись. Але насамперед батьки мають звернути увагу на свої дії та підходи у вихованні. Вікна поговорили з дитячою психологинею Веронікою Бабій про те, як батькам будувати стосунки з підлітком. Насамперед психологиня наголошує, що підлітки насправді мають спокійний та зрозумілий характер, батьки своїми діями провокують їхню агресію, недовіру та відсторонення. Треба знати, що абсолютно всі проживають кризу підліткового віку, це природно. — Основна задача цієї підліткової кризи — сепаруватися від батьків. Стати більш самостійними, впевненими, авторитарними. Яким чином це можна зробити? Через непослух та деякі протести. Якщо підлітки постійно слухатимуться й робитимуть те, що кажуть батьки, вони не сепаруються — криза буде не пройденою, — розповідає Вероніка Бабій. Дитина в цьому віці має стати самостійною, розв’язувати певні задачі, робити власні помилки. Також у підлітка має бути особистий простір. Як співпрацювати з підлітком За словами психологині, до неї часто звертаються батьки з питанням: “Як зробити так, щоб дитина мене слухалася/робила те, що я хочу?” Проте наголошує: навіть такі питання є не правильними. — Треба розуміти, як співпрацювати з підлітком. “Що зробити мені, щоб стосунки з моєю дитиною були довірливими?” Ми не можемо зламати й переробити дитину. Це лише співпраця і ніяк інакше, — підкреслює вона. Щоб дитина більше розповідала про своє життя, треба правильно ставити питання. Неправильно: Як справи в школі? Які оцінки? Правильно: Чи був твій однокласник сьогодні у школі? Що цікавого було на математиці? Що тобі не сподобалося на уроці географії? Питання мають бути уточнювальні й не зводитися до стандартних. Не треба вимагати від підлітка цілковитого підкорення та контролювати кожен крок. Батьки мають давати вибір та розуміння, що вони поруч і готові до розмови. Вероніка наводить як приклад таку ситуацію: мама знає, що дитина щось зробила і вимагає про це розповісти. “Ти нікуди не підеш, поки не розповіси”. Далі проводить “допит”. Ці ситуації тільки підвищують рівень недовіри. Підліток починає брехати. Він не почувається комфортно, тому не може довіряти батькам. Якщо ти бачиш, що дитина прийшла зі школи засмученою, підійди та скажи: “Я бачу, що тебе щось засмутило. Якщо хочеш про це поговорити, я буду на кухні, чекатиму на тебе”. Це про повагу кордонів та вибір. Якщо дитина захоче поговорити — вона прийде. Якщо ні, треба дати їй час, а не наполягати, — радить Вероніка Бабій. Також вона каже, що треба застосовувати техніку “Я повідомлення” у спілкуванні. Тобто, не казати дитині, що вона погана, а “Я хвилююся за тебе”, “Мене засмучує твоя поведінка” тощо. Про особистий простір підлітка Часто батьки контролюють кожен крок підлітка, вони думають, що так зможуть запобігти помилкам. — Чим більше батьки контролюватимуть особистий простір дитини, тим більше вона щось приховуватиме. Це про контроль та позицію авторитарного дорослого, її не має бути у підлітковому віці, — розповідає експертка. Вона додає: підлітки розумні й креативні. Якщо їм треба щось приховати, вони обов’язково це зроблять. Батькам варто пам’ятати, що підлітки — це такі самі особистості. Якщо мати народила дитину, це не значить, що вона — її власність. — Треба подумати, чи було б тобі приємно на місці дитини. Наприклад, твій чоловік (дружина) перевіряв(-ла) твої контакти, повідомлення та порушував(-ла) особистий простір? Робити це не можна у будь-якому віці, — наголошує психологиня. Якщо батьки порушуватимуть особисті кордони дитини, це у майбутньому робитимуть інші — дружина, чоловік, друзі, колеги, курівник тощо. Тоді вже доросла людина вважатиме, що це нормально. Не варто намагатись виправити коло спілкування підлітка. Батьки не зможуть контролювати, з ким дружить дитина. Треба навпаки налагоджувати контакт з друзями. Запрошувати їх в гості, їздити з їхніми родинами на пікніки чи ходити гуляти. Так можна насправді дізнатися про друзів. — Можна придумати певні традиції, наприклад, щоп’ятниці дитина з друзями може замовляти піцу і збиратися у вас вдома. Це буде на очах батьків, вони будуть поряд, але не заважатимуть, — ділиться порадою Вероніка. Читати на тему Образити себе чи “близьку” людину? Психологи про те, як захищати особисті кордони Набридли докори з боку родичів? Розкажемо, як правильно захищати особисті кордони. Про батьківський авторитет Дитяча психологиня каже, що у підлітковому віці авторитет батьків відходить на другий план, і це нормально. У цей період авторитет завойовують друзі, тренери, вчителі тощо. Тому експертка радить батькам обрати для підлітка хорошого тренера, який буде класним і правильним прикладом. Які ще фактори вливають на побудову стосунків з підлітком — Треба завжди цікавитися думкою підлітка. Йому важливо бути значущим, він має розуміти, що він — особистість. Треба хвалити його та дякувати, якщо він розповів те, що батьки не знали. Батьки також мають вміти нормально сприймати дитяче “ні”. Нести повідомлення: “Тобі не обов’язково бути поганим, щоб я звернув увагу на тебе”. Вероніка пропонує завжди обговорювати різні ситуації, питати, які ще були варіанти вирішення, щоб підліток сам його обирав. Діти у цьому віці завжди роблять висновки, все розуміють, їм не потрібні постійні нарікання. Психологиня наголошує на важливості дати підлітку зробити свою помилку. — Якщо вони не зроблять свої помилки зараз, це станеться у 20, 30 років. Дорослій людині ці помилки коштуватимуть набагато дорожче, — каже експертка. Що робити при сварці з підлітком Коли сталася сварка, і ви говорите дуже гучно, на емоціях, треба змінити картинку. Піти на кухню та попити води, вийти на вулицю й пройтися. Лише потім повернутися і спокійно все обговорити. Вероніка радить під час сварки говорити за себе та свої емоції: “Я дуже зла(-ий)”, “Мені не подобається” тощо. Дати підлітку змогу говорити. Питати дитину, що вона хотіла б. Не перебивати, дати висловитися, а в кінці пропонувати альтернативи розв’язання проблем. Про експерименти — Я за те, щоб діти мали змогу реалізовувати свої бажання саме у підлітковому віці. Пофарбувати волосся у якийсь яскравий колір, для мене це нормально. Якщо для батьків це не так, то треба казати: “Я можу дозволити, але ось на вибір три кольори. Я дозволяю, але ось такі межі”. Те, що не шкодить здоров’ю дитини та оточенню, можна дозволяти. Якщо цього не робити, людина все одно проекспериментує, але вже у зрілому віці, — каже експертка. Тож головними аспектами побудови довірливих стосунків з підлітками є співпраця, повага особистих кордонів, право на вибір, зацікавленість їхнім життям, а також можливість зробити помилку. Якщо комунікація з батьками й дітьми була поганою ще до підліткового віку, то виправити це буде доволі складно. Раніше ми розповідали, як знецінення травмує дитину. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: Поради психолога Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Образити себе чи “близьку” людину? Психологи про те, як захищати особисті кордони Набридли докори з боку родичів? Розкажемо, як правильно захищати особисті кордони.