Мають допомагати, але роблять тільки гірше? У чому проблема модульних містечок для переселенців

У зв’язку з повномасштабним вторгненням багато людей мусили покинути свої домівки та переїжджати в нові місця у пошуках більш безпечного притулку, хоча б на перший час. Швидким розв’язанням цього питання стали модульні містечка — скупчення тимчасових конструкцій-будинків для людей, які рятувались від окупації та бойових дій.

Втім, для багатьох це житло перетворилося з тимчасового на постійне. І досвід цей буває негативним, оскільки люди довгий час мешкали в маленьких незручних приміщеннях. До того ж у травні в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій визнали, що модульні містечка для переселенців є “неефективними”. 

LIGA.Life мали змогу поспілкуватися з менеджеркою міських проектів та СЕО бюро Big City Lab Вікторією Тітовою й з’ясували, що призвело до неефективності модульного житла та чи є цьому якась альтернатива. 

Проблема модульних містечок

Головною метою організації таких містечок було створити негайний тимчасовий прихисток, допоки люди не знайдуть собі постійне житло. Тому здебільшого такі будинки були розраховані на короткий термін проживання.

Та люди все одно продовжують використовувати це житло, як постійне. Адже старі будинки більшості мешканців модульних містечок зруйновані або ж розташовані на окупованих територіях. Інші ж люди просто не мають коштів, щоб дозволити собі альтернативу. 

Це не питання вибору — це відсутність вибору. Переселенці продовжують жити там, тому що їм просто нема куди повернутися, — каже експертка Вікторія Тітова.

Та проблемне питання залишається відкритим, тому що закрити повністю містечко дуже важко. До того ж просто взяти й вигнати людей звідти — це неетично і неправильно. Вони не виїжджають з тимчасових прихистків з власної волі, бо не мають на це ресурсів.

Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Особливо для людей з низькою економічною мобільністю, — зазначає Вікторія.

Зараз в Україні побудовано 25 модульних містечок, де загалом проживає понад 5 тисяч біженців, у той час, як  кількість внутрішніх переселенців складає понад 7 мільйонів.

Читати на тему

Житло, коворкінг, і навіть паркур-майданчик: як виглядає сучасний прихисток для біженців у Львові

Можливість жити та працювати! Читай про сучасний прихисток для переселенців у Львові.

Яким чином ситуація погіршується

Насамперед впливає той фактор, що модульне житло розраховане тільки на тимчасове проживання, тому термін експлуатації там відповідно малий. Через це воно швидко зношується, а отже умови проживання дуже швидко погіршуються.

Це проблеми з теплоізоляцією та навіть те, що модульні будиночки розміщують просто на вулиці та не мають під собою фундаменту для більшої стійкості.

Та з часом до матеріальних проблем додались і деякі соціальні:

• надмірне згуртування людей зі схожими проблемами;
• їх відокремлення та ускладнення майбутньої адаптації в соціум;

За словами Вікторії, коли ми створюємо такі містечка, то згуртовуємо людей з однаковим травматичним досвідом в одному місці. Така згуртованість мала б допомогти їм, але насправді поряд має бути хтось з іншого боку, хто не був у такій ситуації та кому можна про неї розповісти й не тримати весь біль в собі.

Ситуацію погіршує і розвиток сегрегації, коли є ціле місто, але переселенців селять десь окремо. Так виникає поділ на “місто” і “переселенців”, на “ми” і “вони”. Тобто на жителів модульних містечок ми ризикуємо надовго поставити клеймо”чужих”, “не місцевих”.

Як розв’язати проблему модульного житла

Найголовніше правило — це те, що житло має знаходитись в місті, а не десь віддалік на його околицях. 

— Найкраще — якомога рівномірніше розподіляти людей по місту. Тоді не виникає якоїсь великої суцільної групи людей, їх не починають сприймати, як “групу переселенців”. Так простіше вибудовувати контакти з місцевими. Людині простіше допомогти іншій людині, аніж групі людей, — наголошує Вікторія Тітова.

Також варти звернути увагу на те, щоб будівлі, де будуть жити переселенці, повинні мати активні перші поверхи, тобто якість комерційні приміщення.

Це дасть можливість людям займатись своєю справою: відкрити кафе, перукарню, облаштувати майданчик — що дозволить більше взаємодіяти з мешканцями сусідніх будівель чи вулиць. 

Фото: Pexels

Чи існують альтернативи?

Найбільш ймовірною альтернативною зараз може бути створення житла для переселенців у гуртожитках, медзакладах або тимчасова ревіталізація занедбаних будівель.

До того ж є успішні приклади таких рішень. Нещодавно у Дніпрі гуртожиток університету переобладнали на житло для сімей захисників Маріуполя та маріупольців. 

— З гуртожитку зробили окремі квартири. Там є той самий дух тимчасовості: відчувається, що це хороше, але тимчасове рішення. Також є чітка домовленість з університетом: мешканці житимуть там до кінця війни, плюс три роки після перемоги, — пояснила Тітова. 

Мешканці розуміють чітко період проживання, він достатньо довгий — тож відчуватимуть себе захищеними і можуть підготуватися до моменту, коли настане час виїхати. 

Тому далі в найближчих планах схожа реалізація таких проєктів й в інших містах. 

Через війну мільйони українців втратили житло. Держава від 24 лютого 2022 року всіляко допомагала громадянам та продовжує це робити й надалі. Вікна раніше писали про новий закон та хто може розраховувати на компенсацію за пошкоджене чи втрачене житло.