Українські поля, що обпечені жорстокістю бойових дій, попри тління пожеж продовжують давати щедрий врожай.
Ще кілька років тому він уже б спокійно прямував своїм традиційним шляхом до покупців з усього світу, які звикли мати саме українські продукти на столі. Та з початком повномасштабної війни російські окупанти заблокували порти України, чим спричинили глобальну продовольчу кризу.
Здавалося, що єдиним правильним та водночас безпечним рішенням для всіх буде створення Коридорів солідарності у ЄС. Однак вже у 2023 році наслідки вибухнули протестами європейських фермерів, які запевняли — через українське збіжжя вони втрачають заробіток.
Згодом посипались і заборони від різних країн ЄС не тільки імпортувати, але й навіть провозити транзитом через їхню територію українські агропродукти.
Чи дійсно збіжжя з України винне у зниженні цін та збитках фермерів з ЄС? Чи збагатились за останній рік українські фермери? Який вплив зернова криза має на нашу економіку? Та як Україна може зарадити зерновій кризі? Усі ці питання Вікна обговорили з фінансовим експертом Владом Пономарем.
Після початку повномасштабної збройної агресії проти України РФ заблокувала українські порти. Таким чином країна-агресорка зупинила експорт українського зерна, продовольства та добрив, чим спровокувала глобальну продовольчу кризу.
Як наслідок — найбільш вразливі країни світу, які потребували продукту саме з таким співвідношенням ціни та якості, опинились під загрозою голоду. Адже купувати інший продукт для них було практично неможливо.
Тому Євросоюз започаткував Коридори солідарності на кордонах з Україною для вивезення українського експорту суходолом, з використанням автомобільного, залізничного транспорту, а також внутрішніх водних артерій. На такий крок ЄС пішов в рамках економічної підтримки України.
За словами Влада Пономаря, зерно є одним із найважливіших джерел експортних надходжень України. Тому, звичайно, робота Коридорів солідарності позитивно вплинула на нашу економіку.
Єврокомісія каже, що Коридори солідарності за рік дозволили перевезти 29 мільйонів тонн українського продовольства, забезпечивши українським виробникам та підприємствам надходження 25 мільярдів євро.
Фінансовий експерт запевняє, що заборона імпорту та транзиту української продукції дуже болісно може вдарити по українських фермерах. Адже аграрії в Україні протягом минулого року продавали продукцію собі у збиток.
Тож після того, як вже п’ять країн, зокрема Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія і Болгарія, висловили своє занепокоєння засиллям ринку українською продукцією та можуть повністю заборонити як імпорт, так і транзит збіжжя з України, ситуація може стати більш критичною для українців.
Якщо не буде знайдене рішення найближчим часом, то зерна в Україні стане тільки більше. А на думку Влада Пономаря, єдиним шляхом для деяких аграріїв буде відмова від посівної.
Для України та пересічного українця це значні збитки. Це і втрата робочих місць, і падіння курсу гривні через зниження доходів від агроекспорту. А падіння курсу призведе до росту цін на товари.
Часто причиною як протестів фермерів, так і заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, називають демпінг цін на збіжжя, який відбувся через заповнення ринку нібито дешевшим українським продуктом. Та Влад Пономар впевнений, що це економічне явище тут ні до чого.
Ніякого демпінгу немає. Тут працюють лише ринкові механізми.
На думку фінансового аналітика, ціна сільськогосподарської продукції впала внаслідок світової кон’юнктури вартості зернових.
Своєю чергою українське зерно більш конкурентоздатне через більші об’єми вирощування і вигідні природні умови для рослинництва. А собівартість нашого виробництва нижча ніж у польських, болгарських та угорських фермерів.
Це не демпінг. Ціни на сільгосппродукції в Україні через російське вторгнення також сильно знизилися, через що агросектор країни зазнає значних збитків.
Також Влад Пономар додає, що вважає — європейські фермери маніпулюють. Адже якщо говорити про падіння цін на 30% з пікових значень, аграрії не кажуть, що рік тому було аналогічне зростання, яке було спричинене вторгненням Росії в Україну та неврожаєм в ЄС.
Наприклад, польські фермери не продавали збіжжя, хотіли його “притримати”, щоб заробити додатковий прибуток.
Та з ситуації, яка склалась, можна зробити висновок, що польські компанії у цій ситуації інтересами своїх фермерів не переймалися і почали скуповували дешевше українське зерно, що й спричинило затоварення країни українською агропродукцією.
Шукати винних у ситуації, яка склалась на європейському ринку агропродукції та причин проблемотворчого ціноутворення, наразі не має сенсу. Адже всі ці процеси є наслідками повномасштабного вторгнення Росії на територію України.
Та кожна сторона-учасниця зернової кризи може зробити свій крок на шляху розв’язання проблем.
На думку Влада Пономаря, Україна може зі свого боку зарадити проблемі, яка утворилась на європейському ринку.
Українським експортерам потрібно дуже чітко дотримувалися умов зернового транзиту. А збіжжя, яке планують відправити до третіх країн, не повинно продаватися у Польщі, Словаччині чи Румунії.
Європейська сторона наразі теж продовжує роботу над цим питанням. Так віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс та єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський після зустрічі з представниками Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини, Румунії та України заявили, що нададуть фінансову підтримку у розмірі 100 млн євро країнам.
Однак тільки, якщо ті скасують односторонню заборону на імпорт та транзит українських зернових.
Та українські фермери попри всі складнощі продовжують працювати та допомагати іншим українцям, які постраждали від війни. Читай, як переселенка створила прихисток для ВПО та дає змогу людям опанувати нову професію.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!