Практична психологиня
Більшість з нас виростає у суспільстві, де довічною стигмою є переконання: треба вивчитися, вирости, закохатися, одружитися з коханою людиною і, народивши спільних дітей, ми маємо кохати лише цю єдину людину.
Звісно, кожен сам обирає власний сценарій життя. Однак інколи виникає ситуація, що може загнати у глухий кут: ти — одружений/заміжня, але закохуєшся в іншу людину. Або ви обоє маєте шлюб, але почуття виявляються взаємними.
Що робити в такій ситуації, як говорити з партнером та дітьми — редакція Вікна-новини розпитала у практичної психологині Анастасії Саски.
У нас всіх є різні мови кохання. Для когось це — подарунки, проведений разом час, увага або турбота з боку партнера.
Часто буває таке, що ми самі не усвідомлюємо, яка ж у нас мова кохання: як нас любити, щоб ми відчули це кохання по-справжньому.
Відповідно, і партнер не знатиме, як нас любити. Тому і може складатись враження, що ці стосунки не є чимось, від чого ми отримуємо задоволення.
У такій ситуації насамперед потрібно відповісти собі щиро: “Чи влаштовують мене стосунки з партнером, а якщо ні, то чому? Чи ця закоханість в іншу людину є чимось щирим, чи я так намагаюсь отримати ту любов, якої немає в теперішніх стосунках?”.
Це внесе більше ясності в те, чи дійсно ти хочеш розірвати ці стосунки та створювати нові.
Pexels
Якщо ти прийняв/(-ла) рішення відновлювати кохання в теперішніх стосунках, то варто поговорити з партнером/(-кою) про те, що ти не почуваєшся добре в парі. Обговори також й те, що саме тебе не влаштовує і що ти хочеш змінити, показати партнеру/(-ці), як тебе правильно кохати.
Тут важливо вміти донести свої почуття, без звинувачень чи перекладання провини на іншу сторону.
На мою думку, найкраще виражати свої почуття через Я-повідомлення.
Якщо змоделювати це питання, то воно могло б прозвучати так: “Я не відчуваю стільки любові/турботи/підтримки як раніше, це заставляє мене думати, що наші стосунки не приносять мені задоволення так, як мені хотілося б. Я б хотів(-ла) змінити їх, щоб по-справжньому відчути кохання”.
Якщо ж твій партнер/(-ка) не хоче змінювати стосунки, або ж ти не хочеш далі бути в цих стосунках, то безперечно варто їх закінчувати для того, щоб не мучити ні себе, ні партнера.
В такій ситуації також варто донести свої почуття до партнера через Я-повідомлення.
Знову ж таки, якщо змоделювати запитання, воно може звучати так: “Я не почуваюсь добре в цих стосунках, це заставляє мене почувати себе самотньо/сумно/покинуто. Я розумію, що для тебе це буде неприємно, але я хочу закінчити ці стосунки”.
Важливо пояснити партнеру/(-ці) свої почуття та чому саме ти так почуваєшся.
Пояснювати таку ситуацію дітям — якщо вони є — краще відверто та правдиво. Розкажіть їм, що сталось, без вигаданих обставин чи заперечень.
Часто в ситуаціях, коли подружжя розходиться, дитина схильна звинувачувати себе або когось із батьків у цьому розлученні.
Ситуацію, звісно, треба висвітлювати так, аби її зрозуміла сама дитина.
Наприклад, сказати: “Інколи таке стається, що навіть в найміцніших пар кохання минає через певні причини — побут, сварки, недомовленості. Тоді люди розлучаються, але це ні в якому разі не означає, що мама й тато більше не люблять тебе і що це якось відобразиться на батьківських стосунках. У тебе залишаться мама і тато, просто ми більше не будемо парою.
Також важливо відповідати чесно та щиро на всі питання дитини, які можуть в неї виникнути.
Як правильно будувати стосунки після розлучення, аби не залишитися ворогами, ми писали в нашому іншому матеріалі.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за новинами в Instagram!